Шановні відвідувачі веб-сайту Горностаъвського районного суду Херсонської області!
Пропонуємо ознайомитися з оглядом правових новин минулого тижня.
Кожна новина містить посилання на джерело інформації.
1. Щотижневий огляд рішень Верховного Суду (за період із 26 по 30 жовтня 2020 року)
27 жовтня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні касаційної скарги Сумської міської ради і залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які визнали протиправним рішення міськради про відмову в наданні особі у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража. Суди ухвалили рішення на користь позивача з огляду на те, що земельна ділянка розташована на вільній від забудови території, відповідає Плану зонування території міста, не суперечить вимогам законодавства, а проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки не має недоліків. (Постанова КАС ВС від 27 жовтня 2020 року у справі № 480/313/19)
28 жовтня КАС ВС залишив без задоволення касаційну скаргу громадянина Республіки Узбекистан, котрий просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій, які визнали наявними підстави для примусового видворення його за межі території України. Таким чином, суди задовольнили позов райвідділу управління Державної міграційної служби України, який довів, що відповідач своїми діями порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, оскільки у 2003 році прибув до України з приватною метою, перебуває на території України без належних документів та з порушенням норм чинного законодавства. (Постанова КАС ВС від 28 жовтня 2020 року у справі № 333/3933/19)
Також 28 жовтня КАС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які визнали законними вимоги ГУ ДСНС у Хмельницькій області щодо повної зупинки роботи ПрАТ «Готель Поділля» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Контролюючий орган провів планову перевірку готелю і встановив низку порушень у діяльності відповідача, які створюють ризик виникнення і розвитку пожеж і пов’язаної з ними можливості) завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю, а також загрози життю та здоров’ю людей. (Постанова КАС ВС від 28 жовтня 2020 року у справі № 560/639/19)
27 жовтня Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу, в якій постало питання щодо застосування позовної давності у справі за регресним позовом.
Товариство звернулося до приватного підприємства із позовом про стягнення збитків у порядку регресу. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні зазначених вимог та зауважили, що посилання позивача на те, що він звертається з регресною вимогою, а тому позовна давність для стягнення збитків є загальною, тобто три роки з моменту виконання основного зобов’язання, безпідставні. КГС ВС залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін. (Постанова КГС ВС від 27 жовтня 2020 року у справі № 903/846/19)
29 жовтня судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС розглянула справу щодо визначення початку перебігу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання після закінчення виконавчого провадження у зв’язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим закриттям провадження у справі про банкрутство. АТ «НАК «Нафтогаз» України» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката наказу про стягнення коштів з АТ «Одеська ТЕЦ» у зв’язку з його втратою під час виконання судового рішення. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначену заяву задовольнили, а КГС ВС залишив відповідні рішення без змін. З метою усунення прогалини в правовому регулюванні у цій справі КГС ВС зазначив, що під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа з’ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа, та дата закриття (припинення) провадження у справі про банкрутство. У разі закриття провадження у справі про банкрутство боржника за відсутності факту задоволення вимог стягувача та їх погашення (списання, прощення) виконавче провадження, яке було закінчене у зв’язку з визнанням боржника банкрутом і відкриттям ліквідаційної процедури, може бути розпочате знову. (Постанова КГС ВС від 29 жовтня 2020 року у справі № 916/922/16)
28 жовтня Касаційний кримінальний суд у складі ВС залишив без змін судові рішення щодо військовослужбовця, засудженого до 9 років позбавлення волі, який у грудні 2017 року – січні 2018 року в умовах особливого періоду викрав із військової частини, розташованої в Житомирі, комп’ютерну техніку вартістю понад 850 тис. грн. (Постанова ККС ВС від 28 жовтня 2020 року у справі № 295/3396/18)
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1018811/
2. Верховний Суд публікує черговий огляд актуальної судової практики КЦС ВС
Верховний Суд пропонує ознайомитися з черговим щомісячним оглядом актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за вересень 2020 року.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
- у спорах, що виникають із сімейних правовідносин КЦС звернув увагу, що майно фізичної особи – підприємця, яке використовується для здійснення проведення підприємницької діяльності, є спільним майном подружжя за умови, що воно придбане за рахунок спільних коштів подружжя;
- у спорах, що виникають із дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, КЦС зазначив, що, наприклад, спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів може розглядатись не лише у порядку позовного провадження, але й шляхом подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення у цивільній справі;
- у спорах щодо визнання правочинів дійсними/недійсними сформульовано висновок про те, що будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним з підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування;
- у справах окремого провадження КЦС зроблено висновок про те, що сама по собі наявність акта огляду комісії лікарів-психіатрів про ознаки психічного розладу у пацієнта, за відсутності інших належних і допустимих доказів про відповідний стан здоров’я, є недостатньою для ухвалення рішення про примусову госпіталізацію такої особи до психіатричного закладу без його усвідомлюваної згоди.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1013189/
3. Верховний Суд пропонує ознайомитися з черговим Оглядом судової практики ККС ВС
До огляду вміщено низку важливих правових позицій Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень у вересні 2020 року, зокрема щодо:
– інкримінування особі такої кваліфікуючої ознаки, як повторність, якщо в інших кримінальних провадженнях стосовно неї не постановлено обвинувальних вироків;
– кваліфікації закінченого вбивства однієї людини та замах на життя іншої у разі наявності єдиного прямого визначеного умислу, спрямованого на заподіяння смерті двом або більше особам;
– кваліфікації дій особи, яка одночасно заволоділа майном, що належить на праві спільної сумісної власності їй та одному з потерпілих, а також майном, що належать іншим потерпілим на праві приватної власності;
– визнання відомостей, які надаються під час слідчого експерименту, самостійним джерелом доказів;
– визнання допустимим доказом протоколу огляду житла, проведеного без ухвали слідчого судді з метою перевірки повідомлення про смерть власника житла за письмовою згодою його близьких родичів;
– впливу відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальних провадженнях, розпочатих у формі приватного обвинувачення, після набранням вироком законної сили, у тому числі під час провадження в суді касаційної інстанції.
Предметом розгляду Касаційного кримінального суду також були й інші питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права України, зокрема, стосовно того, чи застосовується спеціальна конфіскація у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності; з якого моменту шпигунство вважається закінченим злочином; чи обов’язково повинна призначатися експертиза, якщо предметом кримінального правопорушення є гроші або цінні папери, що мають грошовий еквівалент; чи є допустимим доказом протокол обшуку, в якому відсутні ідентифікаційні ознаки виявлених та вилучених речей; чи можна вважати нововиявленою обставиною неоднаковість судової практики стосовно вирішення конкретного питання у кримінальному провадженні.
Джерело: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1015270/
4. Дисциплінарне стягнення: види, порядок оскарження та зняття
Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової та технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок і встановлюють права та обов'язки сторін трудового договору, а також заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за умисне невиконання трудових обов'язків.
Відповідно до статті 147 зазначеного Кодексу за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) такого працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
Строк для застосування дисциплінарного стягнення
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Оскарження дисциплінарного стягнення
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV КЗпП). Для окремих категорій працівників (наприклад, для прокурорів) передбачається особливий порядок розгляду трудових спорів. Оскаржити дисциплінарне стягнення працівник може в порядку вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом звернення до комісії по трудових спорах, яка утворена на підприємстві, або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Пропущений строк на звернення до комісії по трудових спорах може бути поновлено за наявності поважних причин. Комісія по трудових спорах розглядає трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви за обов'язкової присутності працівника та представника роботодавця. Якщо працівник не згодний з рішенням комісії по трудових спорах, воно може бути оскаржене до суду у десятиденний строк з дня вручення працівнику виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. У випадках, передбачених законодавством, трудовий спір повинен розглядатися лише судом. Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У справах про звільнення цей строк становить один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Зняття дисциплінарного стягнення
Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
_03_03.png)
