Ухвала про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не змінює обсягу прав та обов’язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування приписів. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 20 січня 2015 року №21-295а14, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
20 січня 2015 року м.Київ №21-295а14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду у складі:
головуючого — Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В. Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус коттон клаб» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів (у подальшому змінило своє найменування на Київську міську митницю Державної фіскальної служби) про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року товариство звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення митниці форми «р» від 21.01.2013 №18 про визначення податкового зобов’язання за платежем «антидемпінгове мито» в розмірі 1069960 грн.
На обгрунтування позову товариство зазначило, що згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 №АД-216/2009/4402-37 застосовано антидемпінгове мито як антидемпінговий захід, зокрема при митному оформленні шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, походженням з країни виробництва — Королівства Іспанія, які згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності класифікуються за кодом 9018 31 10 00, об’ємом 5 мл, у розмірі 10,54% від митної вартості товару та об’ємом 10 мл у розмірі 196,38% від митної вартості товару (п.2.4 рішення комісії).
На час розмитнення імпортованого товариством в Україну товару дію рішення комісії було зупинено на підставі судових рішень. Крім того, постановою апеляційного суду воно було визнане протиправним та скасоване (дію рішення комісії відновлено з 16.03.2011 на підставі рішення касаційного суду). Товариство вважає, що при розмитненні товару порушень не допустило, а в митниці не було законних підстав для нарахування антидемпінгового мита, а тому її рішення є неправомірним.
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 16.04.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 19.03.2014 зазначені судові рішення залишив без змін.
Суди встановили, що в період з 18 до 27.12.2012 відповідач провів перевірку дотримання товариством законодавства з питань митної справи, за наслідками якої склав акт від 28.12.2012 №н/82/12/100000000/23721570. В акті він зазначив, що в період з 1.01.2010 до 31.12.2011 товариство, на порушення ст.13 закону від 5.02.92 №2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф» та п.2.4 рішення, не нарахувало та не сплатило антидемпінгового мита за імпортований в Україну товар — шприци ін’єкційні одноразового застосування «BD Diskardit TM II» з голками та без голок об’ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл, 20 мл, виробник «BektonDiskinsonS.A.», країна виробництва — Королівство Іспанія, за кодом УКТЗЕД 9018 31 10 00 згідно з вантажно-митними деклараціями від 7.04.2010 №100000016/2010/613307, 8.06.2010 №100000016/2010/619640, 30.06.2010 №100000016/2010/622121, 10.11.2010 №100000016/2010/ 484651, 17.02.2011 №100130003/2011/100569, 6.05.2011 №1001170000/2011/110598, 21.09.2011 №100190000/2011/126312, 26.12.2011 №100190000/2011/138817, що призвело до заниження суми податкового зобов’язання зі сплати антидемпінгового мита на суму 1069960 грн. 65 коп.
Також згідно з викладеними в акті висновками несплата антидемпінгового мита призвела до заниження товариством суми податку на додану вартість на 213992 грн. 12 коп.
За наслідками перевірки митниця прийняла спірне рішення. Суди також установили, що позивач при ввезенні на територію України товару за вказаними ВМД не обчислював та не сплачував антидемпінгового мита у зв’язку із зупиненням дії рішення комісії на підставі ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.03.2010 у справі №2а-3851/10/2670 у період з 12 березня до 15.09.2010. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.11.2010 у зазначеній адміністративній справі рішення комісії визнав протиправним та скасував. ВАС ухвалою від 16.03.2011, дійшовши висновку про протиправність постанови апеляційного суду, її скасував і залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено повністю в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення комісії.
У заяві про перегляд Верховним Судом ухвали ВАС з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, митниця просить її скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права відповідач надав ухвалу ВАС від 7.11.2013 (№К800/36349/13(К/800/36635/13, 820/380/13-а).
ВАС ухвалою від 28.05.2014 допустив справу до провадження ВС з підстав неоднакового застосування касаційним судом стст.58, 67 та 124 Конституції, ст.3 Митного кодексу, закону від 22.12.98 №330-ХІV «Про захист національного товаровиробника від демпінгово імпорту», а також рішення комісії.
У справі, що розглядається, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у митниці підстав визнавати протиправними дії товариства під час митного оформлення товару за вказаними ВМД, оскільки останнє надало всі необхідні для цього документи й відповідач пропустив товар на митну територію України без жодних істотних зауважень. Касаційний суд зазначив, що митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), тому в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов’язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов’язкових платежів. В акті перевірки не ставилася під сумнів митна вартість товару, яка була зазначена товариством у ВМД.
У судовому рішенні, наданому митницею на підтвердження наведених у заяві доводів, касаційний суд за наслідками розгляду подібної справи дійшов висновку про те, що в позивача виник податковий обов’язок сплатити антидемпінгове мито з вартості товарів, увезених на митну територію України за ставками, встановленими рішенням комісії. При цьому зазначив, що зупинення дії нормативно-правового акта як один зі способів забезпечення позову не змінює обсягу прав і обов’язків сторін у спорі, а лише як один зі засобів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті, а отже, не є підставою для звільнення від виконання встановленого законом обов’язку після скасування таких заходів через відмову в задоволенні позову. Прийняття судом касаційної інстанції рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо скасування нормативно-правового акта підтверджує його правомірність з моменту набрання ним чинності та не скасовує прав і обов’язків суб’єктів застосування цього акта на період скасування його внаслідок прийняття судом неправомірного рішення.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, ВС виходить із такого.
Згідно з преамбулою закону від 22.12.98 №330-ХІV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» цей закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади й порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.
Антидемпінгові заходи, як зазначено в ст.1 закону №330-ХІV, — це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.
У рішенні комісії йдеться про те, що за результатами антидемпінгового розслідування встановлено факт демпінгового імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів, у зв’язку із чим національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів. Цим рішенням установлені розміри ставок остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну шприців.
Згідно з пп.2.7 та 5 рішення комісії остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів. Це рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті «Урядовий кур’єр». Повідомлення було опубліковане в зазначеному виданні 6.10.2009.
Відповідно до ст.10 МК при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом.
Аналізуючи зазначені норми права, а також ст.117 КАС, відповідно до ч.3 якої суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, та ст.171 зазначеного кодексу, згідно з ч.8 якої суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним, колегія суддів дійшла такого правового висновку.
Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою відповідно до ст.117 КАС зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов’язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.
Таким чином, покладення митницею на товариство після скасування судом заходів забезпечення адміністративного позову обов’язку щодо сплати антидемпінгового мита відповідно до рішення комісії за ВМД за період, коли дію зазначеного рішення було зупинено, є правомірним, а висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, в цій частині грунтується на неправильному застосуванні норм права.
Водночас постановою від 25.11.2010 Київський апеляційний адміністративний суд рішення комісії визнав протиправним і скасував.
За ч.5 ст.254 КАС, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, — через 5 днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.
Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Отже, з набранням законної сили вищевказаною постановою апеляційного суду від 25.11.2010 рішення комісії втратило чинність, а тому його положення, починаючи з цієї дати, не могли бути застосовані при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщувалися через митний кордон України.
Таким чином, у товариства не могло виникнути обов’язків щодо сплати антидемпінгового мита за ВМД від 17.02.2011 №100130003/2011/100569, оскільки товар за цією декларацією був увезений на митну територію України тоді, коли постанова апеляційного суду про визнання протиправним і скасування рішення комісії була чинною. Зазначена постанова була скасована ВАС лише 16.03.2011.
Справи цієї правової категорії вже розглядалися ВС. Так, у постанові від 9.12.2014 (справа №21-421а14) він дійшов такого ж правового висновку. Зокрема, він указав, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов’язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.
А якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню.
За таких обставин ухвала ВАС від 19.03.2014 підлягає скасуванню, а справа — направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу ВАС від 19.03.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС.
_03_03.png)
