Судді Вищого господарського суду вирішили, що й надалі працюватимуть із тим самим керівництвом, яке обрали торік. Отже, вони можуть розраховувати, що втягуватися в роботу тому вже не доведеться, а значить, і результати діяльності будуть вищими.
Стабільні посади
Вибори голови ВГС та його заступників відбулися з різницею у 2 тижні.
Як пояснювали в суді, спершу вирішили обрати очільника, оскільки була ймовірність того, що ця процедура затягнеться: на одних зборах колектив визначиться з кандидатами, а на наступних відбудеться власне голосування. Як виявилося, ці побоювання були даремними.
За результатами голосування вже в першому турі достатню для перемоги кількість голосів отримав очільник суду Богдан Львов. При цьому, схоже, він був упевнений у перемозі, оскільки відмовився виступати перед колективом перед голосуванням. Мовляв, тиждень тому вже звітував про роботу. Цьогорічні вибори стали прямою протилежністю попередніх, коли кожен із промовців намагався схилити колег на свій бік, а інтрига зберігалася до оголошення результатів.
Подібним чином в абсолютно спокійній атмосфері було обрано і заступників голови суду. Єдині кандидати Геннадій Кравчук та Сергій Могил так само відмовилися від можливості поагітувати за себе, адже отримати ті самі крісла вдруге поспіль їм було ще простіше, крім них, ніхто своїх кандидатур не висував. Як наслідок, обоє отримали по 77 голосів із 81 можливого. Таким чином, судді, по суті, дали карт-бланш очільнику установи — з ким йому зручно працювати, ті нехай і допомагають. Хоча водночас це означає, що й спитати з керманича можуть більш суворо.
Також на посадах залишилися майже всі секретарі судових палат. Претенденти на ці місця так само не гаяли часу на передвиборну агітацію, оскільки на кожне місце й тут виявилося лише по одному охочому. У свою чергу колектив вирішив не переводити папір на бюлетені та провести відкрите голосування. Як наслідок, одноголосним рішенням у 2-ій, 3-ій та 4-ій палатах залишилися колишні секретарі — Тетяна Дроботова, Ірина Панова та Ігор Бенедисюк. Зміни відбулися тільки в 1-ій судовій палаті, посаду в якій обійме Валерій Картере.
У чому проблеми?
Напрями, за якими доведеться працювати новим-старим очільникам, у цілому вже зрозумілі. Передусім це забезпечення єдності судової практики. Як відзначала одна з кандидатів на посаду голови установи Оксана Яценко, впродовж минулого року пленум ВГС прийняв лише одну нову постанову, присвячену правозастосуванню, — «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів». На думку судді, цього надто мало. У свою чергу в керівництві суду пояснили, що підготовка постанови пленуму займає більш ніж рік, а тому ухвалення нових — справа майбутнього.
Ще одна проблема, з якою доведеться зіткнутися керівникам установи, — зовнішній тиск на суд. Останнім часом мітинги біля ВГС стали звичним явищем. Як правило, їх учасники заважали роботі установи тільки надмірною гучністю аудіоапаратури, але, наприклад, 14 квітня пікет переріс у спробу штурму будівлі. Як наслідок, 12 осіб були затримані правоохоронцями.
Не можна забувати і про загрозу ліквідації системи господарських судів. Як відзначають деякі експерти, те, що відповідні зміни не були внесені законом «Про забезпечення права на справедливий суд», ще не означає, що в органах влади вже відмовилися від цієї ідеї. Можливо, відстоювати необхідність спеціалізованих судів доведеться вже під час найближчих засідань Конституційної комісії.
Очевидно, що річний термін перебування на адміністративній посаді — надто короткий, аби зробити висновки про роботу. Можливо, саме тому у ВГС особливо й не сумнівалися, подовжуючи його. Проте за 2 роки очільникам доведеться вже більш детально прозвітувати.
_03_03.png)
