Верховний Суд України на засіданні Судової палати з цивільних справ 11 листопада 2015 року розглянув справу № 6-324цс15 щодо спору між розлученим подружжям про стягнення коштів від продажу автомобіля згідно невиконаної мирової угоди.
При розгляді справи була сформована наступна правова позиція.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.
Ухвала суду про визнання мирової угоди є виконавчим документом і підлягає виконанню державною виконавчою службою лише в разі, якщо ця ухвала відповідає вимогам, передбаченим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Системний аналіз частин першої, четвертої, п'ятої статті 175 ЦПК України, пункту 2 частини другої статті 17, статті 18, пункту 6 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» показав, що в разі невиконання однією зі сторін зобов’язань за умовами мирової угоди, інша сторона угоди може звернутися до державної виконавчої служби для примусового виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди, якщо ця ухвала відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», але інша сторона угоди також не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні такого позову.
Для застосування передбаченої пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України підстави закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову.
Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави закривати провадження у справі.
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/
_03_03.png)
