Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, але лише за умови, що вона обчислена згідно з вимогами закону.
До такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі №6-21676 св 15 щодо стягнення неустойки.
Як пояснили "ЗіБ" у ВССУ, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов про звернення стягнення на предмет застави, виходив із того, що відповідачем розрахунок заборгованості за кредитом, наданий банком, не спростований, він є достовірним. Також апеляційний суд вважав, що розмір неустойки підлягає зменшенню, оскільки значно перевищує розмір заборгованості за кредитним договором.
ВССУ скасував рішення апеляційного суду та дійшов такого правового висновку.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України
позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Виходячи з аналізу частини 1 статей 546, 549 ЦК України, виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф, і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання (пункт 3 частини 1 статті 611 ЦК України).
Апеляційний суд, зменшуючи розмір неустойки, не звернув увагу на те, що відповідач звернувся до суду не з заявою про зменшення розміру неустойки відповідно до вимог частини 3 статті 551 ЦК України, а із заявою про застосування спеціальної позовної давності. При цьому згідно з вимогами частини 4 статті 10 ЦПК України апеляційний суд має право зменшити розмір неустойки (частина 3 статті 551 ЦК України), але лише після того, коли вона вірно, відповідно до вимог закону та умов договору, буде обчислена, що суд у порушення вимог статей 212-214, 316 ЦПК України не зробив.