Поки законопроект про внесення коректив до Конституції (щодо правосуддя) перебуває під «парламентським наглядом», поза стінами Верховної Ради його обговорення не вгаває. На думку експертів, чи не найбільше питань — щодо пропозицій, які планують записати в «Перехідних положеннях» як самої Конституції, так і законопроекту. Фахівці відшукали не тільки дискримінаційні норми, а й посилання на закони, яких у природі не існує. Відтак багато хто із суддів може опинитися у невизначеному становищі.
Утискання прав і незрозумілість
Суддівська спільнота неодноразово висловлювала занепокоєння щодо окремих норм, які планується записати в розд.XV Конституції «Перехідні положення». Так, делегати чергового з’їзду звернулися до можновладців з проханням, аби судді, призначені в межах 5-річного терміну, набули статусу «безстроковиків» автоматично.Аналогічну рекомендацію висунули й учасники дискусійного клубу «Ефективне правосуддя».
Представники секції суддів Асоціації правників України обговорили перехідні ризики конституційної реформи. Вони вважають: не можна ділити володарів мантій на тих, хто обраний безстроково, і тих, хто проходить «випробувальний» термін, бо це підриває єдиний статус судді. Встановлення ж у «Перехідних положеннях» різних умов для служіння Феміді для «безстроковиків» та «п’ятирічок» (перші після конституційних змін працюватимуть і далі, а другі — лише до моменту «вичерпання» наданого їм на 5 років права розгляду справ) є дискримінацією.
«В Україні— понад 8000 суддів. І, виходить, приблизно 2000 з них (саме така кількість володарів мантій, призначених уперше. — Прим. ред.) не такі, як інші, й мають бути усунуті з посад тільки на тій підставі, що вони призначені пізніше й на випробувальний строк. Це є порушенням ст.24 Конституції та ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які прямо забороняють дискримінацію за будь-якими ознаками», — розповів Тарас Котормус з Костянтинівського міськрайсуду Донецької області.
Крім цього, з «Перехідних та прикінцевих положень» самого проекту змін до Конституції (щодо правосуддя) стає зрозуміло: володарів мантій, призначених на 5 років, теж поділять на дві категорії. І поділ
грунтуватиметься аж ніяк не на заслугах цих володарів мантій, урахуванні їхньої кваліфікації та результатів праці.
Так, ті, хто недавно почав виконувати суддівські обов’язки або вже допрацьовує свій термін, залишаться без повноважень. Але в них ще буде шанс знову одягти мантію «в порядку, визначеному законом». Проблема тільки в тому, що такий акт ще не розроблений і невідомо, за якими правилами «п’ятирічки» боротимуться за «безстрокову посаду».
На перший погляд, «другій категорії» (тим, хто вже отримав рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів і матеріали щодо призначення яких перебувають у парламенті) пощастило більше. Адже в проекті пропонується, аби народні обранці передали наявні в них подання до Вищої ради правосуддя «для розгляду питання про призначення судді на посаду». «Виходить, щодо «другої категорії» визначена і
процедура, і суб’єкт прийняття рішення. А щодо першої — знак питання або три крапки. Кому що більше подобається», — зауважив Т.Котормус.
Проте Тетяна Васильченко з Господарського суду м.Києва вважає, що тим, чиї матеріали вже потрапили до ВР, рано радіти. «Що означає «розгляд питання» ВРП? Якою буде процедура та строки розгляду? ВРП передасть усі подання Президенту чи проводитиме додаткові перевірки щодо цих суддів відповідно до нових законів, які приймуть? Тому згадана категорія теж залишається в ситуації правової невизначеності», — переймалася Т.Васильченко.
Реорганізаційно-ліквідаційні нюанси
Неможливо визначити, якими будуть наслідки прийняття законопроекту в редакції Президента для служителів Феміди з реорганізованих чи ліквідованих установ. Так, пропонується, аби володарі мантій з таких інституцій мали право попроситися у відставку
або подати заяву про участь у конкурсі. «Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом», — сказано в документі.
Водночас учасники дискусійного клубу звернули увагу на те, що відповідно до п.5 ч.6 ст.126 Конституції (в редакції проекту) підставою звільнення є незгода на переведення до іншої установи в разі ліквідації чи реорганізації суду. «Враховуючи ці дві норми, незрозуміло, чи мають право судді установи, яка реорганізується, залишитися на своїй посаді в суді, утвореному внаслідок такої реорганізації?» — висловлювали свої думки фахівці.
До того ж ще чимало моментів потребує уточнення. Наприклад, невідомо, як бути, якщо служитель Феміди візьме участь у конкурсі, але не виграє його. «Скільки разів він має право взяти в ньому участь? Може, поки не виграє?» — цікавилися представники дискусійного клубу. І як вирішуватиметься дилема,
коли законник не захоче у відставку або не погодиться написати заяву про участь у конкурсі, але не буде проти переведення до іншої установи?
«Наявність відсилочних норм на закони, яких нині не існує навіть у проекті, створює суттєвий ризик для судової реформи, оскільки не можна змоделювати її наслідки. Тому пропонується розглядати проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» у пакеті з проектами законів, які повинні бути прийняті на виконання Конституції, зокрема щодо судоустрою та статусу суддів, в яких мають бути визначені умови відставки, конкурсу, переведення у разі реорганізації або ліквідації судів», — такі рекомендації схвалили учасники дискусії.
Зачепить інтереси кожного
Деякі експерти вважають, що до групи «перехідного ризику» можна віднести не тільки окремі категорії осіб, а й усіх суддів. Адже в разі внесення таких
конституційних коректив кожен з них опиниться під загрозою втрати мантії, якщо не підтвердить «відповідність займаній посаді». До розділу Основного Закону «Перехідні положення» пропонується записати норму, яка полягатиме в такому. Якщо суддя відмовиться проходити оцінювання (не слід плутати з первинним кваліфікаційним оцінюванням, передбаченим законом «Про забезпечення права на справедливий суд») або за результатами його проходження виявиться, що володар мантії не відповідає посаді «за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності», його звільнять.
Хоча, нагадаємо, в Конституції така підстава для позбавлення мантії відсутня. Та й узагалі, на думку експертів, «Перехідні положення» мають виконувати своєрідну функцію полегшення важкого періоду змін, а не служити для того, аби «протягнути» неконституційні норми чи покарати суддів, призначених «не тим» Президентом.
Нині служителів Феміди від потрапляння до групи «перехідного ризику» може ще врятувати Конституційний Суд, який надаватиме висновок щодо законопроекту. Так, Віктор Кривенко, якого в листопаді було обрано до КС, пообіцяв делегатам стати на захист гарантій незалежності суддів під час розгляду змін до Основного Закону. Причому як тих, котрі обрані безстроково, так і тих, які призначені вперше, адже всі вони рівні й мають однаковий статус. Та чи будуть переконливими аргументи В.Кривенка для його нових колег? Очевидно, про це дізнаємося з висновку КС.
пряма мова
ВОЛОДИМИР СУЩЕНКО, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія»:
— Погоджуюся, неправильно, коли в «Перехідних положеннях» є посилання на закони, про котрі ніхто не знає, концепція яких не обговорюється. Повинні
бути розроблені проекти законів, які передбачали б механізми імплементації положень Конституції в практичну діяльність.
ГАННА БОНДАРЕНКО, суддя Господарського суду м.Києва:
— При написанні змін до Конституції не може йти мова про політичну доцільність. Варто керуватися принципом справедливості, рівності всіх суддів, а не ділити їх за «класами» на тих, хто обраний безстроково, та тих, хто призначений уперше. Якщо ми писатимемо закони під політичну доцільність, то ніколи не зупинимося: в кожної влади буде своя доцільність.
ТАРАС КОТОРМУС, суддя Костянтинівського міськрайсуду Донецької області:
— Одним із принципів верховенства права є правова визначеність. Тобто особа, якої стосується той чи
інший законопроект, повинна розуміти, що буде далі. У «Перехідних положеннях» записують: повноваження суддів, призначених на 5 років, припиняються із закінченням цього строку, і вони можуть призначатися на посади в порядку, визначеному законом. Виникає кілька запитань: «Яким законом? Якою буде процедура?». Відповідей немає.
ВОЛОДИМИР СМЕТАНЮК, суддя Болехівського міськсуду Івано-Франківської області:
— Сьогодні судді, призначені вперше, є заручниками зміни політичної еліти. У 2010 році кандидати в судді проходили процедуру добору за новими правилами: анонімне тестування, кваліфіспит, співбесіда, спецперевірка. Потім — призначення на 5 років. Тепер знову відбулася зміна еліти, яка хоче встановити новий порядок. Звичайно, було б правильно, якби в проекті змін до Конституції записали: всі судді, призначені в межах 5-річного строку, вважаються
обраними безстроково. Але у зв’язку із загостренням політичної ситуації краще було б підтримати певний компромісний варіант. Наприклад, записати, що після закінчення 5-річного терміну повноважень суддя має пройти оцінювання. І вже після його проходження вважатися обраним на посаду безстроково.
_03_03.png)
