Висновки, викладені в акті перевірки, самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. До такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 3 листопада 2015 р. №826/20761/14, текст якої публікує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
3 листопада 2015 року м.Київ №826/20761/14
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду в складі:
головуючого — Маринченка В.Л.,
суддів: Гриціва М.І., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників відповідача — Павловича Д.М., Деревцова С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоторг-М» до державної податкової інспекції у Солом’янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Солом’янському районі Державної фіскальної служби у м.Києві) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2014 року ТОВ «Інфоторг-М» звернулося до суду з позовом, у якому просило зобов’язати ДПІ вилучити з інформаційної системи «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 4.11.2014 №5529/26-58-22-02-18/37593202, та заборонити відповідачу використовувати зазначений акт при написанні актів перевірок інших підприємств та надавати копію акта у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міністерства доходів і зборів та правоохоронним органам.
Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 27.02.2015 позов задовольнив частково: врахувавши ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії ДПІ зі складання акта від 4.11.2014 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інфоторг-М» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків — ТОВ «Айтан-Пром», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 до 31.07.2014, зобов’язав ДПІ вилучити з ІС «Податковий блок» інформацію про результати цієї перевірки. В решті позову відмовив.
У своєму рішенні суд першої інстанції, виходячи з системного тлумачення стст.71, 72, 74 Податкового кодексу, дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Враховуючи те, що дії ДПІ зі складання акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 23.06.2014 №1494/26-59-22-07/38782543 в межах цієї справи визнані протиправними, суд уважає правильним зобов’язати ДПІ вилучити з ІС «Податковий блок» інформацію про результати документальної позапланової виїзної перевірки, оформленої актом від 14.11.2014.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2015 залишив без змін рішення суду першої інстанції.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 20.04.2015 відмовив у відкритті касаційного провадження.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом ДПІ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом стст.71, 72, 74, п.187.1 ст.187, пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК, просить скасувати ухвали ВАС від 20.04.2015, Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015, постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 27.02.2015 та прийняти нове судове рішення — про відмову у задоволенні позову.
На обгрунтування заяви додано постанови ВАС від 29 квітня та 7.07.2015 (К/800/24549/13, К/800/24672/14 відповідно), які, на думку ДПІ, підтверджують
неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права. Так, зокрема, у постанові від 29.04.2015 касаційний суд, посилаючись на стст.71, 72, 74 ПК та врахувавши, що позивач фактично оскаржує дії фахівців щодо включення до акта перевірки висновків про правильність формування податкових зобов’язань позивача, а також те, що він не оскаржував ані дії податкового органу щодо проведення позапланової перевірки, ані рішення, які стали підставою для такої перевірки, дійшов висновку, що податковий орган правомірно вніс до автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію щодо зменшення сум податкового зобов’язання та податкового кредиту по податку на додану вартість.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов’язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.
У п.61.1 ст.61 цього кодексу визначено, що податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК).
Відповідно до ст.71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів — це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Пунктом 75.1 ст.75 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За правилом п.86.1 ст.86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим кодексом.
Відповідно до ст.74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2).
Верховний Суд уже висловлював свою позицію щодо застосування стст.71, 72, 74 ПК. Зокрема, у справі №21-511а14, постанова в якій ухвалена 9.12.2014, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Тобто висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб’єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до бази автоматизованої системи Державної фіскальної служби інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов’язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов’язкових юридичних наслідків.
На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов’язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб’єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов’язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є
службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ відповідно до наказу від 13.10.2014 №2191 та згідно з направленням від 15.10.2014 №1179/26-58-22-02 провела документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Інфоторг-М» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків — ТОВ «Айтан-пром», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 до 31.07.2014. За результатами перевірки ДПІ склала акт від 4.11.2014 та внесла зміни до ІС «Податковий блок». За результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилось.
Оскільки у справі, що розглядається, суди визнали неправомірними дії відповідача щодо внесення змін до ІС «Податковий блок» на підставі висновків акта перевірки без прийняття ДПІ податкових повідомлень-рішень, що призвело до неоднакового та неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС скасовує всі рішення у справі та ухвалює нове — про відмову у задоволенні позову.
Ураховуючи наведене та керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ДПІ у Солом’янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві задовольнити.
Скасувати постанову окружного адміністративного суду м.Києва від 27.02.2015, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 та ВАС від 20.04.2015.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.
_03_03.png)
