Первинне кваліфоцінювання суддів може затягнутися на 4—6 років, а естафета з його проведення — перейти до нових членів ВККС
Півтора тижня відділяють суддів від початку первинного кваліфікаційного оцінювання. У лютому—березні перевірку пройдуть 100 осіб — претендентів на посади суддів безстроково. Якщо оцінювання відбуватиметься такими темпами, то фінішує воно в найкращому випадку через років 3—4. І проводитимуть «кваліфревізію» вже нові члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Можливо, за зовсім іншими правилами.
Третина — «адміністративники»
17 лютого стартує первинне кваліф-оцінювання. Воно мало розпочатися ще у вересні минулого року, однак погодження документів, необхідних для проведення перевірки професійної придатності суддів, зайняло багато часу. Та ще більше часу, за підрахунками експертів, піде безпосередньо на процедуру оцінювання всіх служителів Феміди: за оптимістичними прогнозами, на це потрібно 3 роки, а за песимістичними —не менш ніж 6.
Першими кваліфоцінювання «скуштують на смак» кандидати на посади суддів безстроково, які звернулися до ВККС по рекомендації. Відповідно до графіка, затвердженого комісією, з 17 лютого до 31 березня сотня володарів мантій — «п’ятирічок», розподілених по п’ятьох групах (по 20 осіб у кожній), проходитиме перевірку.
При цьому планується, що перша двадцятка, до якої входять виключно представники місцевих загальних судів, дізнається результати оцінювання вже 24—25 лютого. До речі, протягом 6 тижнів свою здатність і далі розглядати справи доводитимуть: 52 законники з місцевих загальних судів, 34 — з окружних адміністративних та 14 — з місцевих господарських.
Комісія розробила алгоритм оцінювання кожної двадцятки: один день проводиться іспит. Потім «кваліфікаційники» беруть невелику паузу, аби перевірити «екзаменаційні роботи» служителів Феміди, дослідити їхні досьє та підготувати відповідні короткі резюме. Після цього впродовж двох днів (по 10 осіб щодня) кваліфпалата проводитиме співбесіду, а потім оголосить результати.
Попередні підрахунки
Виходить, для проведення оцінювання 100 законників потрібно 32 робочі дні: 20 з них — для «кваліфікаційних зустрічей» з претендентами, а решта — для перевірки виконаних завдань, опрацювання особових справ. Нагадаємо: відповідно до закону «Про забезпечення права на справедливий суд» первинне оцінювання служителів Феміди місцевих судів, які склали присягу до набрання чинності цим актом, проводить кваліфпалата ВККС. Тоді як «ревізія» представників Верховного, вищих спеціалізованих, апеляційних судів здійснюється кваліфікаційною та дисциплінарною палатами спільно шляхом формування колегій із трьох членів за принципом змішаного представництва. Як розповів «ЗіБ» секретар кваліфпалати комісії Станіслав Щотка, в таких колегіях будуть 2 члени ВККС — судді та один — представник іншої професії.
За останніми даними, всього представників місцевих судів — понад 5 тис. осіб. Як уже зазначалося, перша сотня володарів мантій пройде крізь «кваліфікаційні жорна» за 32 дні. Якщо така кількість часу необхідна буде для оцінювання інших суддів місцевих судів, то кваліфпалаті на проведення процедури знадобиться приблизно 1600—1700 днів. У середньому в році 250 робочих днів. Тож неважко підрахувати: перевірка займе 6 років з гаком. До речі, це за умови, що інші справи «кваліфікаційники» відкладуть у довгу шухляду, без урахування їхньої участі в колегіях-трійках, які оцінюватимуть «верховників», володарів мантій вищих спеціалізованих та апеляційних судів.
Самі члени комісії сподіваються, що, можливо, вдасться трохи скорегувати цифри і вийти на такий результат: оцінювання 100 осіб за 20—25 днів. Тоді, відповідно, й загальний час, необхідний для проведення кваліфперевірки, значно скоротиться. Чи вдасться пришвидшити процес, мабуть, стане зрозуміло, коли випробування пройде перша двадцятка.
Змін нема
На думку експертів, аби не заблокувати роботу комісії, варто внести певні зміни до процедури оцінювання. А це потребує законодавчого втручання. Так, необхідно передбачити, що кваліфперевірка всіх суддів (починаючи від місцевих судів і закінчуючи ВС) проводиться колегіями-трійками. У такому випадку навантаження на всіх членів комісії буде рівномірним і процедура оцінювання відбуватиметься швидше.
Відповідний проект — «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих положень законодавства з питань судочинства» (№2358а) був зареєстрований ще влітку 2015-го. Крім пропозиції оцінювати всіх служителів Феміди колегіями, в акті йдеться і про право ВККС залучати до участі в трійках членів Вищої ради юстиції (за їх згодою). Незважаючи на те що законопроект отримав позитивний висновок профільного комітету Верховної Ради, в сесійній залі його так і не розглянули.
Фахівці вважають: якщо зміни не проголосують, первинне оцінювання затягнеться не на рік і не на два. Та й законодавчі корективи не є панацеєю: завдяки тому, що всі судді оцінюватимуться трійками, строки кваліфперевірки скоротяться не більше, ніж удвічі. Та й то за умови, якщо колегії наділять правом ухвалювати рішення від імені ВККС. Адже в законі «Про судоустрій і статус суддів» таке право передбачене тільки для палат та всього складу ВККС.
Разом з тим експерти попереджають: кваліфперевірка представників місцевих судів триватиме понад 3 роки, відбудеться зміна більшості екзаменаторів. Так, новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів» установлено: строк повноважень членів ВККС становить 4 роки (раніше було 6). Окрім цього, відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» певних «кваліфікаційників» чекає передчасна «відставка». Шестеро служителів Феміди, делегованих до комісії позачерговим ХІІ з’їздом суддів: Микола Мішин, Юрій Тітов, Микола Патрюк, Михайло Макарчук, Анастасія Заріцька, Валентина Устименко, — мають залишити постійно діючий орган у березні 2019 року. Ще раніше з ВККС підуть члени, призначені міністром юстиції, уповноваженим ВР з прав людини та головою Державної судової адміністрації: Сергій Козьяков — у жовтні 2018-го, Тетяна Весельська та С.Щотка — в грудні того ж року.
Перше, але не останнє?
Разом з тим деякі експерти вважають: не варто надто розраховувати на те, що законодавчі зміни допоможуть провести оцінювання всіх суддів у стисліші строки. На їхню думку, при підготовці «справедливого акта» поза увагою авторів залишилися володарі мантій, які склали присягу після набрання чинності цим законом (31 березня 2015-го 282 судді присягнули українському народу). Про те, коли таким особам необхідно складати іспит на профпридатність, у документі немає жодного слова.
Ймовірно, їм доведеться проходити оцінювання, коли вони звернуться до комісії по рекомендації для обрання безстроково. У більшості з них 5-річний термін повноважень закінчиться в 2018-му. Однак, якщо парламент унесе зміни до Основного Закону та інститут «безстроковиків» буде ліквідований, згадані майже 300 служителів Феміди доводитимуть свою відповідність займаній посаді геть за іншими правилами.
Водночас експерти не виключають: у разі підтримки народними обранцями конституційних корректив проходити кваліфоцінювання за іншими правилами доведеться й решті законників. Так, багато хто стверджує: перевірка на профпридатність, про яку йдеться в «справедливому законі», й та, що передбачена в «Перехідних положеннях» Конституції, — тотожні поняття, фактично одна й та ж процедура.
Проте окремі фахівці попереджають: такі висновки робити зарано. На підтвердження цієї думки вони наводять слова Президента, який прокоментував голосування ВР у першому читанні конституційних змін. «Це дасть можливість зробити кілька важливих кроків: зняти суддівську недоторканність — ту парасольку, яка закривала суддів від справедливого покарання за корупцію, а також забезпечити незалежну систему тестування, яка дозволить значним чином оновити суддівський корпус, зробити перезавантаження судової системи, але в чіткій відповідності з тими правилами і нормами, які існують в Європі», — заявив гарант.
При цьому додав: уперше в історії України 7,5 тис.
володарів мантій пройдуть процедуру оцінювання, і «це безпрецедентна акція, яка дозволить виявити корупціонерів, непрофесіоналів». Щодо того, про яке саме оцінювання йде мова — передбачене «справедливим законом» чи конституційними корективами — думки експертів розійшлися.
Дехто з них уважає: фраза про «незалежну систему тестування» може поставити під сумнів неупередженість та об’єктивність нинішніх критеріїв кваліфперевірки. До того ж слова глави держави можна сприймати так, що нібито первинне оцінювання, яке розпочнеться 17 лютого, — це тільки репетиція перед великою «кваліфікаційною грою». Воно перше, але не останнє і не головне: все одно законникам доведеться доводити здатність вершити правосуддя за новими, конституційними, правилами. Звісно, якщо в парламенті знайдеться 300 голосів для їх підтримки.
Тож, очевидно, є у кваліфоцінювання початок, та немає у кваліфоцінювання кінця…
_03_03.png)
