Для використання Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в адміністративному судочинстві важливо розуміти співвідношення понять «сфера публічно-правових відносин» (п. 1 ст. 2 КАСУ, ст. 17 КАСУ) та «спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру» (стаття 6 Конвенції).
На це "ЗіБ" вказали у роз'ясненні, підготовленому відділом організаційно-методичної роботи та контролю Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Для дотримання принципів Конституції та Конвенції прийнято Закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». У статті 17 цього Закону вказано, що під час розгляду справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. При цьому варто зауважити, що йдеться саме про практику суду у значенні, розкритому у статті 1 Закону, тобто практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини, а не лише про рішення щодо України. Важливо пам’ятати, що у Законі немає положень, які б забороняли застосовувати рішення чи ухвали ЄСПЛ, постановлені щодо інших країн.
Для використання Конвенції в адміністративному судочинстві слід розуміти співвідношення понять «сфера публічно-правових відносин» (п. 1 ст. 2 КАСУ, ст. 17 КАСУ) та «спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру» (стаття 6 Конвенції). За роки, що минули з часу прийняття Конвенції, відносини набули розвитку в багатьох галузях. Суд у контексті змінених поглядів у суспільстві на правовий захист, який має надаватися фізичним особам у їхніх стосунках з державою, поширив сферу застосування пункту 1 статті 6 на спори між громадянами та державними органами, зокрема на:
– спори щодо експропріації, скасування дозволу на будівництво, землевідведення та загалом рішення, які порушують право на володіння майном;
– спори щодо дозволу, ліцензії тощо, зокрема необхідного для ведення певного виду господарської чи професійної діяльності;
– спори щодо відрахувань в межах програми соціального забезпечення;
– спори між державними службовцями та державою.
Обов’язковість судової практики Європейського суду передбачається ч. 2 ст. 8 КАС України: «Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини». Україна визнає юрисдикцію ЄСПЛ щодо всіх питань, пов’язаних із тлумаченням і застосуванням Конвенції. Це визначено в Законі України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року. Враховуючи ст. 9 Конституції України, норми таких правових актів є нормами внутрішнього законодавства України.
Вінницький апеляційний адміністративний суд в свою чергу використовує рішення ЄСПЛ у справах за позовами про:
визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії;
за позовами щодо заборони проведення мітингів;
за позовами про скасування (визнання неправомірною) постанови державного виконавця;
за вимогами про зобов’язання виконати судове рішення;
за позовами про перерахунок і виплату заробітної плати, вихідної допомоги, щомісячного грошового утримання та компенсації втрати частини доходів.
_03_03.png)
