Верховний Суд прийшов до висновку, що відповідно до норм закону споживачі зобов'язані сплатити за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 20 квітня 2016 року №6-2951цс15 .
Так, основні принципи організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будівель, споруд, житлових комплексів або комплексів будівель і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст . 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води; централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); газо- та електропостачання; централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (на балансі; укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Хоча в ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, однак відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідні якості житлово-комунальні послуги відповідно до законодавства та умов договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає певний п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням .
Джерело: sud.ua
_03_03.png)
