Двох представників касації можуть звільнити через небажання обгрунтувати відмову в задоволенні вимог скаржника
В„–29 (1275) 16.07—22.07.2016
ЄВГЕН БЕРЕЗОВСЬКИЙ
Лише якщо судове рішення обгрунтоване, можна забезпечити його оскарження та публічний контроль, уважають у Європейському суді з прав людини. Таку ж думку висловила й Вища рада юстиції, відкривши дисциплінарне провадження стосовно двох суддів Вищого адміністративного суду, які не відповіли на аргументи скаржника.
Документальне підтвердження
Рада відкрила дисциплінарне провадження щодо суддів ВАС Олександра Донця та Валентина Мороза. Також у матеріалах значилось ім’я Андрія Логвиненка, але він уже пішов у відставку, тому відповідальність йому не загрожує.
Суддів звинувачують у тому, що, отримавши матеріали від представників «Райффайзен Банку Аваль», вони розглянули їх у попередньому засіданні та постановили ухвалу, якою залишили касаційну скаргу без розгляду, а рішення судів першої та другої інстанцій — без змін.
Хоча, на думку юристів фінансової установи, було достатньо підстав для іншого вердикту. Як зазначалось у матеріалах, банк дав кредит на суму близько $14 млн, а на забезпечення
його виконання отримав у заставу торговельне приміщення, яке оцінювалося приблизно в стільки ж. При цьому банк тримав у себе свідоцтво про право власності на цю нерухомість.
Водночас після отримання коштів позичальник оголосив про своє банкрутство, а ліквідатор опублікував оголошення. Мовляв, оригінал правовстановлюючих документів на приміщення втрачено, а тому він не чинний. Після цього ліквідатор звернувся до головного управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради з проханням надати йому дублікат свідоцтва. Саме так чиновники й зробили. Як наслідок, за допомогою дублікатів документів приміщення було перепродане.
У свою чергу банк спробував захистити свої інтереси в суді, вимагаючи визнати дії управління благоустрою протиправними, а дублікати — недійсними. Представники фінустанови наголошували: завчасно повідомили працівників міськради про те, що документи не втрачені, а перебувають у них. Тому, на думку кредитора, підстав для видачі дублікатів не було, адже це можна робити, лише якщо папери дійсно втрачені або зіпсовані. Однак банк програв справу як у першій, так і в апеляційній інстанціях.
Чергову спробу відстояти своє право на нерухомість банк здійснив уже у ВАС, знову пояснивши, чому чиновники не мали видавати папери. Розгляд скарги у касаційній інстанції відбувся досить оперативно: колегія суддів уже в попередньому засіданні вирішила залишити скаргу без задоволення.
Як відзначила секретар дисциплінарної секції
ВРЮ Алла Лесько, залишаючи в силі вердикти нижчих інстанцій, у ВАС указали, що рішення були постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка була правильною, а доводи, зазначені в скарзі, — необгрунтованими. Також, повідомила член Ради, судді касаційної інстанції вважали, що порядок видачі дублікатів було дотримано, а відомості, внесені до них, справжні, а тому, мовляв, відповідач діяв у межах закону.
Разом з тим, на переконання А.Лесько, при винесенні ухвали необхідно було вказати, якими доводами спростовуються аргументи скаржника. «Якщо касаційний суд дійде висновку, що рішення суду першої інстанції є обгрунтованим, то в касаційній скарзі він повинен це довести конкретними даними з посиланням на матеріали справи», — наголосила вона. У цьому ж випадку ключовою позицією представників банку було те, що підставою для видачі дублікатів є факт їх втрати чи знищення, а не саме по собі опублікування інформації про це, яке можна вважати не більш ніж дотриманням процедури. Разом з тим жодного пояснення щодо цього твердження у ВАС не дали.
За словами А.Лесько, доводи банку мали вагоме значення, а тому потребували уваги. До того ж з подібними роз’ясненнями вже виступав ЄСПЛ. Так, у рішенні «Серявін та інші проти України» наголошувалось, що законники мають зазначати, з яких підстав вони ухвалили свій вердикт. Адже, підкреслили у Страсбурзі, лише завдяки обгрунтованості рішення можна забезпечити його оскарження та публічний контроль.
Також, уважає член Ради, у ВАС пішли всупереч практиці Верховного Суду, який у
своїх попередніх висновках трактував підстави для видачі дубліката так само, як і представники фінустанови.
За результатами перевірки А.Лесько дійшла висновку, що дії суддів свідчать про грубе порушення принципу безсторонності, що вказує на їх упередженість та необ’єктивність під час розгляду справи. «Невиконання судом необхідних дій, спрямованих на забезпечення прав особи в провадженні, беззаперечно, викликає сумнів у їх об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів та порочить звання судді», — наголосила вона.
Окремо член Ради вказала на те, що строки звільнення законників за порушення присяги ще не минули. Однак інші санкції до них застосувати вже не вдасться. Таким чином, відкриваючи дисциплінарне провадження, у ВРЮ вже розуміли, яку єдину санкцію може бути використано.
Разом з тим самі законники вже надали Раді пояснення, в яких наголосили, що вважають свої дії правомірними й ухвалили рішення, дійшовши саме такого висновку. Напевне, більш завзято відстояти свою позицію вони спробують на засіданні колегіального органу — під час розгляду дисциплінарного провадження «по суті». При цьому судді мають підстави сподіватися на позитивний вердикт. Принаймні, як повідомляв «ЗіБ», за результатами розгляду скарги «Укргазбанку» на суддів Вищого господарського суду Рада не назбирала необхідних голосів для позбавлення законників мантій.