У світлі нової редакції закону «Про судовий збір» міжнародний комерційний арбітраж як альтернативний спосіб урегулювання спорів набирає популярності. Водночас ця тенденція викликає підозри в недобросовісності резидентів з огляду на норми закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Фармбізнес і Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України приречені на співпрацю. Таку думку під час тематичного семінару Асоціації правників України висловив член ради комітету АПУ з альтернативних вирішень спорів, радник ЮФ «Астерс» Ярослав Петров.
На думку правника, оскільки медичне обладнання та
фармакологічні вироби в Україну переважно імпортуються, в разі виникнення спірних питань у рамках відповідних відносин їхні сторони неодмінно дійдуть до МКАС у пошуках відповідей. Водночас ніяких конкретних підрахунків стосовно наявної або ймовірної кількості арбітражних справ, пов’язаних із фармакологією, під час заходу не оприлюднили.
Натомість його учасники обговорили особливості спорів та контрактного права за участю фармацевтичних компаній, а також подробиці роботи МКАС.
Зокрема, з’ясувалося, що рекомендований перелік арбітрів МКАС фактично є обов’язковим. На тлі конфлікту між Україною та Російською Федерацією це певною мірою ускладнювало роботу українських юристів щодо представництва клієнтів у арбітражі, оскільки російські арбітри використовували будь-які приводи для відмови від участі у відповідних арбітражних справах. Так, Я.Петров був змушений звернутися до білоруського арбітра, отримавши від росіян кілька формальних відмов.
На щастя, відтоді рекомендований перелік збільшився на третину позицій від попередньої
версії. За словами експерта, це стало можливим за рахунок молодих і прогресивних арбітрів.
Зауважимо, що на початку створення МКАС до списку рекомендацій потрапляли переважно кандидатури колишніх суддів та науковців, що дещо бентежило прихильників альтернативних вирішень спорів. Адже засади арбітражу і судочинства різняться між собою.
Водночас, попри всі сумніви, МКАС не тільки підтвердив свою життєздатність, а й має велику довіру, про що свідчить статистика. Так, протягом минулого року МКАС розглянув 922 справи. Це на 200 з гаком більше від року попереднього. Прикметно, що іноземні міжнародні арбітражні інституції розглядають близько 200 справ на рік.
Що ж робить МКАС таким популярним? Серед переваг цього інституту передусім називають конфіденційність. Так, звернення контрагента до суду апріорі вважається репутаційним ризиком для будь-якої фармакологічної компанії, а слухання спору у МКАС дозволяє його уникнути. Крім того, сторони завжди можуть зекономити на
транспортних витратах і домовитися про те, що справа слухатиметься в арбітражі не усно, а на базі доказів та письмових свідчень.
Цікаво, що потяг сторін до економії може проявлятися також у бажаній кількості арбітрів. Так, одноособовий розгляд справи коштуватиме сторонам дешевше, ніж колегіальний. Незважаючи на це, саме колегіальний розгляд більш популярний серед користувачів арбітражних послуг. Водночас експерти згадують, що протягом 2015-го перевага була на боці одноособового розгляду спорів. Важко відстежити, як цей чинник вплинув на надзвичайну продуктивність МКАС у минулому році, оскільки рекордна кількість звернень, імовірно, більше стосується застосування положень закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Річ у тім, що згідно із нормами згадуваного акта порушення резидентами строків розрахунків у межах імпортних операцій, визначених цим законом або запроваджених Національним банком, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення. Водночас відповідно до ст.4
документа в разі прийняття МКАС позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання останнім термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, встановлені вказаним законом або визначені НБУ, зупиняються, і пеня за їх порушення у цей період не сплачується.
Таким чином, бум звернень до МКАС може пояснюватись не тільки популярністю такого альтернативного способу врегулювання спору, як міжнародний комерційний арбітраж, а й недобросовісною поведінкою резидентів.