Одним додати, інших не чіпати
Представники судової влади не один рік переймалися питанням, як розробити справедливі принципи матеріального забезпечення системи. У червні цього року вони стали на крок ближче до давно задекларованої мети: РСУ затвердила рекомендовані показники середніх витрат часу
на розгляд справ та коефіцієнтів їх складності за категоріями. А за кілька місяців до цього «самоврядники» вирішили започаткувати «здійснення фінансування за кількістю справ як основним показником результатів роботи суду, а також за основним нормативом — середньою вартістю справи».
У той же час РСУ порадила ДСАУ бюджетний запит на 2017 р. формувати вже за новими правилами, враховуючи згадані вище показники. «Ми дуже довго готували положення про порядок планування видатків судів на основі результату. Документ знайшов настільки схвальні відгуки в Мінфіні, що нам легко було захищати проект бюджету на 2017 рік. По-перше, це прозоро, по-друге, відкрито, і по-третє, що є найголовнішим, усі працюють на кінцевий результат», — представив членам РСУ розроблене положення голова ДСАУ Зеновій Холоднюк.
Судова адміністрація віднесла до результативних показників діяльності Феміди відсоток вирішених спорів, строк розгляду справи та її вартість, продуктивність роботи законника. «Суть методики полягає в тому, щоб досягти ідеального співвідношення між кількістю розглянутих справ і бюджетом. Умовно кажучи, якщо суд розглядає 1000 справ, то його бюджет становить 1 млн грн., якщо 2000 справ — 2 млн. Для кожного суду формується модельний бюджет, який відповідає ідеальному співвідношенню», — пояснив начальник планово-фінансового управління ДСАУ Ярослав Покотило.
За його словами, завдяки розрахунку зразкового кошторису вдалося визначити, яким храмам Феміди не вистачає грошей. Якщо модельний бюджет суду менший, ніж
поточний, то в установі є надлишок ресурсів. Тому такі інституції не потребують фінансової підтримки. «Ми в них нічого не забираємо, але й нічого не додаємо», — зауважив Я.Покотило. Зростають кошториси тільки тих судів, у яких модельні бюджети виявилися більшими, ніж нинішній.
Усе за зразком
Представники ДСАУ пояснили й те, за якою формулою вони визначали модельну чисельність володарів мантій: шляхом ділення кількості спорів, запланованих для вирішення, на модельну продуктивність роботи судді, яка становить 183 модельні справи.
«Модельна справа — це умовна справа, яка розглядається протягом одного 8-годинного робочого дня. Ми порахували, скільки робочих днів у році відпрацьовує середньостатистичний суддя. Ця величина дорівнює 183 дням. Тобто, виходить, нормативне навантаження — 183 справи на рік», — уточнив Я.Покотило.
У свою чергу голова РСУ Валентина Сімоненко пояснила: такі розрахунки допоможуть визначити, в яких судах необхідно додавати законників, а в яких зменшувати їх кількість. Якщо десь суддя отримує один спір на 3 дні, а то й тиждень, то очевидно: кількість володарів мантій в установі доведеться скорочувати.
Як уже згадувалося, ДСАУ застосувала положення на практиці. У бюджетному запиті-2017 судова адміністрація визначила: планується, що в наступному році володарі мантій розглянуть 1,36 млн справ. Якщо цю кількість поділити на продуктивність роботи судді, то в результаті отримаємо модельну чисельність законників — 7458 осіб. ДСАУ просила гроші в Мінфіну для забезпечення
діяльності саме такої кількості служителів Феміди.
«У нас повністю забезпечений фонд зарплати не під фактичну чисельність, а під нормативну — майже на 7,5 тис. осіб, хоча фактично працює 6,5 тис.», — зауважив З.Холоднюк. Це ж стосується і працівників апарату: кошти розраховувалися аж для 27597 осіб. Нині ж налічується приблизно на три тисячі менше.
«Якщо цю методику застосовувати кілька років поспіль, то ми досягнемо ідеального співвідношення між розглянутими справами та бюджетом суду», — спрогнозував Я.Покотило.
Не всі члени РСУ були в захваті від розробленого документа, бо не зовсім зрозуміли, як формуватимуться видатки для кожної інституції, звідки береться модельний бюджет. Деякі «самоврядники» звертали увагу на те, що в положенні не враховані відмінності в роботі суддів місцевих та апеляційних судів. Це може призвести до зменшення кількості «апеляційників».
Окремі представники ради навіть жартували: потрібно створити робочу групу «щодо осмислення норм положення». А інші зазначали: незалежно від того, схвалить РСУ такі розрахунки чи ні, ДСАУ все одно їх використовуватиме. Тож «самоврядникам» не залишалося нічого іншого, як погодитися на кошторисний експеримент і через квартал чи півроку проаналізувати результати фінансування судової влади за новими принципами.
Палиці у фінансові колеса
Поки РСУ чекатиме на результати, ДСАУ вже сьогодні говорить про досягнення нової методики. «Вдалося вдвічі збільшити фонд
зарплати», — запевнив З.Холоднюк. Дійсно, в бюджетному запиті на 2017 р., оприлюдненому на сайті «Судова влада», зазначені такі дані: цьогорічні видатки на оплату праці становлять 3,49 млрд грн., а в наступному році ДСАУ планує отримати 7,31 млрд. Тобто вдвічі більше, ніж у 2016-му.
Однак проект держбюджету на наступний рік розвіяв ці сподівання: на оплату праці передбачено 5,61 млрд грн.
Це тільки в 1,6 раза більше, ніж у поточному році. Можливо, така розбіжність між цифрами в запиті та в проекті бюджету суттєво не позначилася б на розмірі зарплат (з огляду на те, що фонд оплати праці розрахований на не фактичну, а модельну чисельність володарів мантій), якби не кілька «але».
Так, по-перше, парламентарі можуть унести корективи до проекту кошторису. А це цілком імовірно, оскільки народні обранці вже висловлювали зауваження до документа під час його представлення у Верховній Раді. Тож не виключено: в комітетах та сесійній залі певні бюджетні цифри критикуватимуть і, швидше за все, деякі з них змінять.
По-друге, з 1 січня посадові оклади володарів мантій мають зрости в 1,7 (місцеві суди) та 2,6 (апеляційні суди) раза. Розмір винагороди теж збільшиться в кілька разів. У той час як фонд оплати праці відчує приріст усього в 1,6 раза. Очевидно, коштів на ці потреби може не вистачити. Хіба що можновладці вдадуться до відстрочення підвищення окладів. Такого розвитку подій теж не можна відкидати.
І по-третє: теоретично потрібні будуть кошти на підвищення зарплат працівників апарату судів. Адже ДСАУ сподівається, що Кабінет
Міністрів унесе зміни до постанови, якою врегульовано питання оплати праці цих осіб.
Нагадаємо: навесні поточного року посадові оклади окремих категорій працівників апарату судів зменшились у 1,5 раза. Так, посадовий оклад керівника апарату апеляційного суду становить 6892 грн., хоча раніше був 9646 грн.; секретарів судових засідань — 2929 замість 4134 грн.; головних спеціалістів — 3274 грн. (було 5512).
Хоча, припускають фінансові експерти, працівникам апарату не варто надто розраховувати на те, що Кабмін поверне старі зарплати. Адже ДСАУ раніше намагалася виправити ситуацію: пропонувала внести зміни до постанови, однак отримала відмову. На думку урядовців, реалізація ініціативи судової адміністрації щодо підвищення зарплат працівників апарату «призведе до диспропорцій в оплаті праці держслужбовців» та потребуватиме додаткових видатків, «джерела покриття яких відсутні».
Ще одним аргументом не на користь зростання зарплат може стати чергова «обмежувальна» пропозиція Кабміну. І хоча стосується вона володарів мантій, та не виключено, що позначиться й на вирішенні фінансових питань апарату. В Уряду виникла ідея встановити для працівників органів державної влади, посадові оклади яких обчислюються залежно від мінімальної зарплати, фіксовану «мінімалку» в розмірі 1600 грн. Це передбачено п.2 «Прикінцевих положень» проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№5130). Тобто зі зростанням мінімальної зарплати суддівський оклад не змінюватиметься.
Тож якщо й на винагороді володарів мантій
хочуть зекономити, то з розміром зарплати працівників апарату, мабуть, уже все зрозуміло: підвищення не буде.
Всі — у владі ДСАУ
Та це не єдині фінансові випробування, які чекають Феміду в наступному році. Як грім з ясного неба, на представників окружних адміністративних та місцевих господарських судів упала новина: вони більше не будуть розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. Ці функції передадуть територіальним управлінням ДСАУ.
«Якщо ці суди не будуть розпорядниками коштів, то нелогічно утримувати в них бухгалтерські служби. На сьогодні кінцевого рішення не прийнято. Будемо робити все, щоб нікому не нашкодити. Від того, що закон набирає чинності з 30 вересня, нічого не зміниться. Розпорядники закінчують бюджетний рік, а в наступному думатимемо, що робити. Місцеві загальні суди ніколи не були розпорядниками коштів нижчого рівня, фінансовими питаннями займалися теруправління. І жодних проблем немає», — наголосив З.Холоднюк.
Однак деякі «самоврядники» були налаштовані менш оптимістично. «Нелогічно руйнувати те, що протягом багатьох років працює успішно», — зауважив Валерій Суховий з Київського апеляційного господарського суду. На думку представниці Господарського суду Харківської області Тетяни Суярко, можливо, варто внести зміни до закону і повернути все на свої місця.
«Кожен має займатися своєю справою. Суддя повинен знати, що в нього є зал засідань, кабінет, що він забезпечений технікою. Суддів
не повинно цікавити, що і звідки береться. Ми звикаємо до певних процедур, нам так зручно, тому важко зрозуміти: завтра буде по-іншому. Це не функції суду і працівників — сидіти над тендерними процедурами. Такими питаннями повинні займатися спеціалісти, які можуть нормально виписати технічну документацію», — відрізав керманич ДСАУ.
Проте він випустив кілька важливих моментів. Після втрати «адміністративниками» та «господарниками» розпорядницьких повноважень з ними вже ніхто не погоджуватиме перерозподіл коштів, а питання «Кому додати, а в кого забрати?» вирішуватимуть ТУ ДСАУ. Не виключено, що володарям мантій доведеться щодня оббивати пороги структур, аби випросити хоча б канцелярське приладдя. Адже були непоодинокі випадки, коли представники місцевих судів скаржилися на упереджене ставлення керівництва теруправлінь: одні установи записували до «улюбленців», а прохання інших ігнорували.
Фактично, прогнозують фахівці, ДСАУ разом з ТУ стануть фінансовими монополістами, від котрих залежатиме, потреби яких місцевих судів будуть задоволені в першу чергу, а яких — в останню.
***
Тож імовірно, що, попри урядові обіцянки та сподівання служителів Феміди, кошторисний експеримент може з тріском провалитися ще в стінах парламенту чи з подачі того ж таки Кабміну, який спочатку схвалив збільшення видатків для судової системи, а потім закликав економити. Тому питання «Чи врешті-решт вистачить коштів на підвищені потреби Феміди та чи працюватиме нова формула
розрахунку фінансування судів?» залишаються відкритими до затвердження кошторисних цифр у ВР. Саме від нардепів тепер залежить, чи поверне нова бюджетна лінія в старий глухий фінансовий кут.
Порівняльна таблиця посадових окладів суддів у 2016—2017 рр.
ПРЯМА МОВА
ВАЛЕНТИНА СІМОНЕНКО, голова Ради суддів, суддя Верховного Суду:
— Маємо виходити з прозорих нормативів фінансування судів, щоб усі розуміли, чому потрібні саме такі кошти. Крім цього, ми повинні виходити з вартості розгляду однієї справи. Аби зробити в Мінфіні запит щодо бюджетних коштів, необхідні певні показники. За показники взято модельну чисельність суддів та модельну кількість справ. Відповідно до нормативу суддя має розглядати 183 справи на рік, тобто одну справу за день. Це те, до чого ми маємо прагнути, виходячи з навантаження та чисельності суддів.
ЗЕНОВІЙ ХОЛОДНЮК, голова Державної судової адміністрації:
— Усім діючим суддям з 1 січня 2017 р. у фонді заробітної плати передбачені кошти за новими посадовими окладами. Всі судді, котрі пройшли кваліфікаційне оцінювання, «п’ятирічки», які пройшли конкурси, що відбулися до 1 січня 2017 р., з нового року отримають посадові оклади відповідно до нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів». Аналогічно з працівниками апарату судів: усе, що можна включити, ми включили.
Уперше в історії судової системи вона
100-відсотково забезпечена коштами фонду зарплати. Жодних проблем не існуватиме. Причому видатки розраховані на більшу чисельність суддів, ніж є сьогодні
_03_03.png)
