Верховний Суд України дійшов висновку, що вилучення земельних ділянок, дослідних полів науково-дослідних установ і галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою її Президії та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу.
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 26 жовтня 2016 року № 6-1116цс16 .
Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗК державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної та комунальної власності в постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Ст. 150 ЗК визначає склад особливо цінних земель і регулює особливості їх вилучення. За змістом цієї статті, землі дослідних полів науково-дослідних установ є особливо цінними і можуть вилучатися (викуповуватися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою.
Правове регулювання вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної або комунальної власності, закріплено в ст. 149 ЗК.
Вирішуючи даний спір, суди виходили з того, що на момент прийняття селищною радою рішення про передачу у власність відповідачів спірних земельних ділянок право постійного користування ДП земельними ділянками було припинено, оскільки вони були вилучені і передані в землі запасу селищною радою на підставі рішення Господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року, яке на той час було чинним.
Однак, суди залишили поза увагою, що вказане судове рішення було скасовано за нововиявленими обставинами рішенням Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 2 липня 2010 року, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову селищної ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою, його вилучення, визнання недійсним та скасування державної реєстрації державного акта. Вищий господарський суд України (далі - ВГСУ) Постановою від 23 червня 2011 року постанова апеляційного суду залишив без змін.
Таким чином, зазначене судове рішення Господарського суду Київської області від 30-31 грудня 2008 року не може вважатися відповідним юридичним фактом, з яким земельний закон пов'язує припинення права користування ДП зазначеними земельними ділянками.
Разом з тим, ВГСУ Постановою від 23 червня 2011 року встановив, що відповідно до статуту, зареєстрованим Васильківської райдержадміністрацією 23 жовтня 2001 року, ДП є правонаступником ДСВ НАН України, створеного відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 9 листопада 1961 року №1427- р. Цим же розпорядженням підприємству виділені ділянки з земель колгоспу «Україна» і ділянки неосвоєних земель забудови.
За положеннями ст. 84 ЗК, ст. 6 Закону «Про розмежування земель державної та комунальної власності» земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук, належать до земель державної власності, які не можуть передаватися в комунальну та приватну власність.
Відповідно до ст. 5 Закону «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» об'єкти майнового комплексу НАН і галузевих академій наук використовуються відповідно до законодавства України, статутом НАН і статутами галузевих академій наук, а також статутами організацій, віднесених до їх відання.
Вилучення земельних ділянок НАН і галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою її Президії та президій галузевих академій наук відповідно до ЗК.
ВСУ вказав на помилковість висновку судів про те, що примусове припинення права користування земельними ділянками ДП є правомірним, так що у Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області були правові підстави для розпорядження цими земельними ділянками.
Крім цього, суди прийшли до взаємовиключних висновків: вважаючи, що спірні земельні ділянки були правомірно передано у власність відповідачам в зв'язку з припиненням в судовому порядку права користування ДП цими земельними ділянками, вони в той же час відзначили, що позивач не довів належними та допустимими доказами , що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель, переданих в постійне користування цього підприємства.
З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням .