ВСУ сформував правову позицію
ПРАВОВІ ИЗВЕСТИЯ
Цивільний суд не вправі прийняти у виробництво спір, який виник між юридичними особами, і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, зокрема, вирішуючи позовні вимоги юрособи-банку до юрособи-боржника і фізособам-поручителям і зустрічні позовні вимоги фізосіб до банку, які виникли з окремих договорів кредиту та поруки і можуть бути самостійними і окремими предметами позову.
Суперечка юросіб підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, не можна його розглядати разом з вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.
У цивільному судочинстві можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх рішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно частини першої статті 1 , статтями 2 , 12 ГПК справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, розглядаються господарськими судами.
Відповідно до статті 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, що ставляться до цивільної юрисдикції і відмовляє у відкритті провадження у справі про вимоги, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Така правова позиція була висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року по справі № 6-2205цс16 .
_03_03.png)
