Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко звернулася до Голови Державної судової адміністрації України Зеновія Холоднюка з вимогою відкликати лист від 26 січня 2017 року за вих. №11-662/17, який було надіслано Державною судовою адміністрацією України головам апеляційних, апеляційних спеціалізованих, місцевих спеціалізованих судів та начальникам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України і, в якому йшлося про формування штатних розписів на 2017 рік.
Зазначеним листом, судам доведено фонд оплати праці в розмірі, розрахованому відповідно до умов нарахування суддівської винагороди суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання.
Різниця між фондом оплати праці суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, та розрахованим фондом оплати праці на зазначених вище умовах судам не доведено, а створено в ДСА України відповідний централізований фонд, за рахунок якого, виділення судам додаткового обсягу фонду оплати праці на покриття зазначеної вище різниці буде здійснюватися протягом 2017 року по мірі проходження суддями кваліфікаційного оцінювання.
Крім того, в листі зазначено, що у випадку недостатності фонду оплати праці, розрахованого відповідно до умов нарахування суддівської винагороди суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, на обов’язкові виплати під фактичну чисельність працюючих суддів, посади суддів, не забезпечені таким фондом оплати праці, можуть бути відображені у штатному розписі без визначення посадового окладу та за такими посадами суддів повинні бути вжиті заходи щодо переведення цих суддів (направлення у відрядження) до інших судів.
Такі рекомендації Державної судової адміністрації України не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують конституційні гарантії забезпечення фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" чітко визначені підстави відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.
Крім того, частина перша коментованої статті передбачає, що суддя може бути, за його згодою, відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя.
Одночасно, обов’язковість згоди судді на відряджений до іншого суду передбачена і Порядком відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 24 січня 2017 року № 54/0/15-17, яким встановлено процедуру відрядження судді як тимчасового переведення до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, закріпленої статтею 126 Конституції України.
Належне функціонування судів залежить, зокрема, від обсягів фінансування та вчасного виділення коштів, на чому неодноразово наголошувалося у міжнародних актах, йдеться у листі, а саме:
- Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, якими передбачено, що кожна держава-член повинна надавати відповідні засоби, які давали б змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції (принцип 7);
- Резолюції 1989/60 15-го пленарного засідання Економічної і Соціальної Ради Організації Об’єднаних Націй ,,Процедури ефективного здійснення Основних принципів незалежності судових органів” від 24 травня 1989 року, згідно з якою при реалізації принципів 8 і 12 Основних принципів незалежності судових органів держави приділяють особливу увагу необхідності виділення відповідних ресурсів для функціонування судової системи (процедура 5);
- Віденській декларації та Програмі дій, прийнятій на Всесвітній конференції з прав людини 25 червня 1993 року, за якою кожній державі необхідно належним чином фінансувати установи, зайняті відправленням правосуддя (пункт 27);
- Рекомендації № (94)12 Комітету Міністрів Ради Європи ,,Незалежність, дієвість та роль суддів” від 13 жовтня 1994 року, згідно з якою для створення відповідних умов праці, які дозволять суддям ефективно працювати, необхідно укомплектувати штати достатньою кількістю суддів, а також надати в розпорядження суддів допоміжний персонал та відповідне обладнання, зокрема засоби для діловодства та зв’язку, з тим, щоб вони могли діяти ефективно та без невиправданих затримок (пункти ,,a”, ,,d” принципу III).
Вищевказані норми кореспондуються з приписами Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів” щодо забезпечення суддів, а саме, частиною першою статті 155 вказаного Закону встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відображення у штатному розписі посад суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, без визначення посадового окладу взагалі унеможливить виплату їм суддівської винагороди.
У підсумку листа Валентина Сімоненко зазначено, що лист Державної судової адміністрації України від 26 січня 2017 року за вих. №11-662/17 щодо формування штатних розписів на 2017 рік, має бути відкликаний терміново як такий, що несе загрозу конституційних гарантій незалежності суддів.
Прес-центр судової влади
_03_03.png)
