Поки відповідні органи між собою з’ясовували, чи потрібна згода Вищої ради правосуддя на арешт чи тримання під вартою володаря мантії, громадськість звинувачувала ВРП у продажу індульгенцій для корупціонерів, Рада суддів не поспішала з оцінкою ситуації. Проте після того, як на сайті Національного антикорупційного бюро з’явилася інформація: суд саботував арешт служителя Феміди, спійманого «на гарячому», вирішила не мовчати.
Реакція «антикорупціонерів»
Річ у тім, що 29 січня Галицький районний суд м.Львова частково задовольнив клопотання детектива НАБ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо володаря мантії Солом’янського райсуду м.Києва. Слідчий суддя обрав для нього особисте зобов’язання.
«Відсутність у матеріалах згоди ВРП на затримання або тримання під вартою чи арештом судді унеможливлює застосування до підозрюваного судді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», — зазначається на сайті Галицького райсуду м.Львова.
НАБ відреагувало миттєво: назвало таке рішення саботажем. Мовляв, суд керувався публічним зверненням ВРП, яке не має жодної юридичної сили. А от норми законів та Конституції, усталена практика арешту служителів Феміди повністю проігноровані.
«Ситуація, що склалася, на думку НАБ, суперечить букві й духу судової реформи. Закликаємо компетентні органи та громадськість дати їй належну оцінку, аби унеможливити повторення подібних випадків у майбутньому», — заявили у відомстві.
Не дати шансу зловживанням
Після таких висловлювань «самоврядники» вирішили не стояти осторонь цього питання. Вони вважають, що в демократичній і правовій державі таких заяв не повинно бути, та закликають НАБ діяти в межах законодавства й дотримуватися всіх процедур.
«Ми вітаємо дії НАБ щодо затримання суддів, які заплямували себе корупційними діяннями. Хочемо, аби боротьба з корупцією була ефективною. Щоб притягнути будь-якого корупціонера до відповідальності, потрібно виконувати вимоги закону. Якщо будуть порушення процедури, то це може стати підставою для того, щоб особу звільнити від відповідальності або в майбутньому отримати рішення ЄСПЛ. Нам не хотілося б, щоб це сталося. Ми хочемо, щоб ці особи були притягнуті до відповідальності», — розповіла журналістам під час брифінгу голова РСУ Валентина Сімоненко.
За її словами, «самоврядники», як ніхто інший, зацікавлені в тому, щоб реформування Феміди дало результат, аби корупція була викоренена із судової системи. Та при цьому все має відбуватися в рамках закону, з огляду на принцип верховенства права.
«Якщо цього не дотримуватися, то порушення принципів верховенства права нівелює всі результати боротьби з корупцією та зведе нанівець процес очищення судової влади, в якому так зацікавлені і громадськість, і судді», — переконана голова РСУ.
Вона згадала конституційну норму про те, що «без згоди ВРП суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».
«Діючи в межах Конституції, правоохоронні органи мають право на затримання судді протягом 72 год. І за цей час слід звернутися до ВРП, після отримання згоди якої йти до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи арешту. Але це не означає, що правоохоронні органи не можуть звернутися до суду з поданням про обрання іншого запобіжного заходу. І суд не позбавлений можливості інший запобіжний захід обрати», — зауважила очільниця РСУ.
Без імунітету не обійтися
На думку В.Сімоненко, без дотримання процедурних моментів не можна гарантувати, що «корупціонер буде покараний». «Є й інший бік медалі — питання незалежності. Розумію, що нині воно не надто популярне, але будь-яка особа, котра звертається до суду, хоче знати, що суддя не боятиметься ухвалити рішення проти органів, які здійснюють кримінальне провадження», — наголосила «самоврядниця».
За її словами, обрання щодо володаря мантії такого запобіжного заходу, як арешт чи тримання під вартою, без згоди ВРП гіпотетично відкриває шлях до того, що під час проголошення будь-якого рішення суддю можна буде затримати. А потім без відома Ради арештувати чи взяти під варту.
«Уявіть, до чого ми можемо дійти в такому прагненні боротьби з корупцією. Ми підтримуємо звуження суддівського імунітету до функціонального. Але повністю позбавити суддю імунітету не можна. Необхідно дотримуватися балансу між правовим захистом, незалежністю судді та прагненням притягнути його до відповідальності за корупційні діяння», — зауважила В.Сімоненко.
Вона нагадала, що в Конституції записано: служителя Феміди не можна притягнути до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком скоєння злочину або дисциплінарного проступку. На думку В.Сімоненко, ситуація, коли, наприклад, при отриманні законником хабара згода ВРП не потрібна, а при винесенні ним неправосудного рішення необхідна, неприпустима.
Кожному своє
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи не дозволятиме різниця в строках (суддю може бути затримано на 3 доби, а подання про надання згоди на його затримання, тримання під вартою чи арешт ВРП розглядає не пізніше від 5 днів з дня отримання документа) служителю Феміди сховатися від правоохоронних органів, очільниця РСУ нагадала: ВРП уже заявила про готовність приймати рішення в оперативному режимі, щоб не допустити уникнення суддею відповідальності.
Крім того, на сайті ВРП з’явилася інформація, що Генеральний прокурор Юрій Луценко погодився з аргументами Ради. «Позиція щодо неможливості застосування до судді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, зокрема і в тих випадках, коли суддю затримано під час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, до винесення обвинувального вироку судом без згоди ВРП є безумовною та цілком підтримується», — сказано в листі, який надійшов на адресу ВРП.
Однак НАБ поки що стоїть на своєму. Директор бюро Артем Ситник під час брифінгу, який відбувся в той же день і час, що й спілкування В.Сімоненко з представниками ЗМІ, зауважив, що ВРП неправильно трактує закон. Як аргумент він навів один із пунктів пояснювальної записки до законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
В ньому йдеться про те, що відповідно до проекту повноваження щодо надання згоди на затримання володаря мантії або тримання його під вартою чи арештом переходять до ВРП. Водночас передбачено, що «суддю може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом без такої згоди, якщо його затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину».
«Більше того, вже напрацьована практика, коли суди розглядали ті ситуації, в яких суддя був затриманий одразу, й приймали рішення. ВРП чомусь три місяці мовчала. Тільки зараз вона, не маючи на те повноважень, фактично дає тлумачення Конституції. Хоча це повинен робити Конституційний Суд. Коли КС вивчав законопроект про внесення змін до Конституції щодо правосуддя, зауважень у нього не було», — наголосив А.Ситник.
Він повідомив, що пропонував представникам ВРП зустрітися: «На жаль, на моє запрошення вони не відреагували».
Тож, поки відповідні органи не дійдуть консенсусу, розраховувати на те, що всі процедурні нюанси будуть ураховані, не варто. Відтак не потрібно сподіватися на те, що гарантії суддівської незалежності дотримуватимуться.
_03_03.png)
