Не прийшов — не поїдеш

Справа на часі

Напередодні засідання третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя під будівлею колегіального органу знову зібралися невдоволені представники громадськості. Якщо раніше активісти прагнули спрощення процедури взяття суддів під варту, то цього разу висувалися значно ширші вимоги. Люди наполягали на «негайному звільненні суддів майдану».

Аби не допустити інцидентів, до ВРП прибув навіть наряд поліції. Хоча до конфліктів справа не дійшла, і представники громадськості дістали змогу бути присутніми на засіданні.

Однією з вимог активістів було «незастосовування «строку позовної давності» відносно суддів майдану». Проте очевидно, що піти на таку поступку в колегіальному органі не могли. До того ж, як повідомляв «ЗіБ», строк

притягнення до дисциплінарної відповідальності законників, які виносили рішення в період масштабних акцій протесту, обмежується трьома роками. Тож неважко підрахувати, що в значній кількості випадків цей строк уже добіг кінця. Що, власне, і підтвердилося під час засідання палати.

Зокрема, саме через сплив строків палата відмовила в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Київського районного суду м.Харкова Дениса Нев’ядомського. Як повідомила член Ради Алла Олійник, своїм рішенням законник на півроку позбавив права керувати транспортним засобом громадянку, яка, за словами працівників ДАІ, рухалась у автоколоні та проігнорувала вимогу про зупинку.

Разом з тим сам суддя наполягав на тому, що ця громадянка взагалі не мала стосунку до «автомайдану» й у жодних акціях протесту участі не брала. До того ж, наголошував Д.Нев’ядомський, ні вона сама, ні жодне з громадських об’єднань скарг на його дії не подавали, а із заявою звернулася прокуратура, працівники якої таким чином просто «поставили собі галочку» про виконану роботу. Щоправда, член ВРП Анатолій Мірошниченко відзначив, що тепер оцінюють не їхні дії, а те, чи брала громадянка участь в акціях протесту, не має значення.

Д.Нев’ядомський визнав, що, можливо, його рішення було надто суворим, хоча, з юридичної точки зору, він міг діяти саме таким чином: за порушення Правил дорожнього руху було застосовану ту санкцію, яка передбачена законодавством.

Крім цього, наголосив він, деякі обставини схиляли його до застосування саме санкції у вигляді позбавлення прав. Зокрема, цю

громадянку раніше вже двічі притягували до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. Тоді справи стосувалися керування авто без посвідчення водія та непідкорення вимогам регулювальника. До того ж жінка ухилялася від пояснень правоохоронцям і двічі не з’являлася на судові засідання.

Основним же зауваженням членів Ради було те, що суддя не міг знати, хто насправді перебував за кермом автомобіля під час порушення правил, а санкції було накладено на власника машини.

Звична практика

Так само за відсутності особи було складено протокол щодо порушення ПДР іншим громадянином, справу стосовно якого розглядав Олег Мельник із Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Як наголошував законник, цій особі намагалися вручити протокол, а також викликали на засідання. І на те, щоб водій все ж скористався своїм правом, було витрачено близько тижня. Однак він так і не поставив підпису під документом та до суду не з’явився. А тому його дії було розцінено як небажання ознайомлюватись із протоколом.

Саме через неявку, пояснив О.Мельник, громадянина було вирішено позбавити права керувати авто. «У суді склалася така практика, що за відсутності особи в абсолютній більшості випадків застосовувався альтернативний штрафу вид стягнення», — наголосив законник. За його словами, це було викликано тим, що, не з’являючись, особа не надавала код платника податку, як наслідок, виконавча служба відмовляла у виконанні рішень про стягнення штрафу. «Суддя ж мав відповідати за виконання власних постанов, якщо рішення

постійно не виконувалися, то він міг отримати попередження», — пояснив служитель Феміди.

Разом з тим А.Олійник звернула увагу на той факт, що суддя за власної ініціативи міг детальніше дослідити всі обставини справи. «У протоколі про адміністративне правопорушення були зазначені свідки. Чому ви їх не викликали?» — поцікавилася член колегіального органу.

Суддя пояснив, що не вважав це необхідним, оскільки жодних заперечень стосовно факту правопорушення від громадянина не надходило. «Чоловік міг написати: «Я не був за кермом», — наголосив О.Мельник. Тоді, за його словами, він викликав би свідків. Однак громадянин своїми правами не скористався.

«Вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення є тим доказом, який підтверджував належним чином факт дій громадянина. Якщо особа залишала місце ДТП або не виконувала вимог працівників ДАІ, а тому протокол складався не на місці, а пізніше, достатньо було рапорту працівників ДАІ», — розповів законник про практику розгляду подібних справ.

У свою чергу А.Мірошниченко звернув увагу на те, що явка до суду в таких справах — це право громадянина, а не обов’язок. «На ваш погляд, чи можна до особи застосовувати більш суворі санкції за нереалізацію своїх прав?» — поставив риторичне запитання член Ради.

Незважаючи на позицію представників колегіального органу, палата ухвалила рішення про відмову в притягненні О.Мельника до дисциплінарної відповідальності. Як і в попередньому випадку, через сплив строків.

Разом з тим обговорення цих дисциплінарних

проваджень мало б привернути увагу до проблеми притягнення до відповідальності порушників ПДР, які ігнорують правоохоронців і суд. До того ж це може набути особливої актуальності в разі активного запровадження відеофіксації порушень. Адже необхідність вирішення питання, хто саме перебував за кермом, виникатиме чи не в кожній такій справі. Перекладати в таких випадках усю відповідальність виключно на суддів, м’яко кажучи, нелогічно.