Відповідно до ст.116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому, провадиться в день звільнення. У разі невиплати коштів з вини власника або уповноваженого ним органу при відсутності спору про їх розмір працівникові повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП). При цьому сама собою відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.
Водночас суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець за час затримки виплати, за таких умов:
• наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати сум на день звільнення;
• виникнення спору між ними після того, як належні до виплати суми повинні бути сплачені;
• прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника.
_03_03.png)
