Світовий тренд
Зміни до процесуального законодавства (проект №6232) уводять у КАС поняття «типові» та «зразкові адміністративні справи» й «зразкове рішення». По суті, йдеться про механізм, подібний до модельних чи пілотних рішень, які виносить Європейський суд з прав людини.
Останній перше пілотне рішення ухвалив ще в 2004 році в справі «Броньовський проти Польщі». Як розповіла суддя Вищого адміністративного суду Наталія Блажівська, метою застосування цього інструменту є зменшення навантаження. Отже, Євросуд виступає як квазіконституційний, вказуючи пілотним рішенням на норми законодавства, які потребують змін.
Водночас мотивація національних судів, що застосовують подібні інструменти, є глибшою. Зокрема, в Угорщині інститут модельного рішення діє з 1 січня 2008 року. Умовою розгляду модельної справи є наявність в суді першої інстанції більш ніж 10 типових проваджень.
Натомість Латвія відмовилася від цього інструменту. Тамтешні законодавці аргументували це так: сторони можуть бути незадоволені тим, що певна справа була визначена як типова для постановлення зразкового рішення. Другий аргумент: факти у справах можуть дещо відрізнятись, а суд може вважати їх схожими. Третій: зростає навантаження на Верховний суд, що вимагатиме додаткового фінансування, а уряд на це не погодиться.
В Португалії модельна справа може розглядатись, якщо йдеться про застосування нової норми або суд переконаний, що ситуація може повторюватись.
Вітчизняний контекст
Схожі інститути існують у Німеччині, Франції, Італії, Австрії, Польщі, недавно такий механізм запровадили Словенія та Литва.
Український варіант має свої особливості. Зокрема, для зразкової справи треба 10 типових проваджень, позови мають бути пред’явлені до одного й того ж держоргану. При цьому справу розглядає колегія з 5 і більше суддів ВС за правилами спрощеного провадження. Рішення може бути переглянуто в апеляційному порядку, а в касаційному — тільки з двох підстав: якщо справа неправильно визнана типовою або нетиповою.
«Це масові справи, якими перевантажені суди. І сьогодні це актуальний інструмент. По-перше, ми отримаємо уніфікацію застосування норм, по-друге — економію часу. І, безумовно, правову визначеність», — підсумувала Н.Блажівська.
Очевидно, такий гарний інструмент стане у пригоді громадянам і в соціальних спорах, і в податкових, і в інших, де чиновники вперто не хочуть виконувати закон, а дотримуються якихось внутрішніх інструкцій, порушуючи права громадян. Важливо, аби механізм ефективно запрацював на практиці.