У зв’язку з надходженням до Ради суддів України чисельних звернень від судів та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України щодо необхідності звільнення помічників суддів, які тимчасово виконують обов’язки додаткових помічників, за результатами проведених перевірок органами Контрольно-ревізійної служби України, Голова Ради суддів України Валентина Сімоненко підписала листа, в якому пояснила позицію органу суддівського самоврядування із зазначеного питання.
Зокрема, позиція Ради суддів України щодо необхідності збереження посад помічників суддів у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною тощо), а також у період з моменту припинення повноважень судді зі здійснення правосуддя або з моменту звільнення судді із займаної посади у встановленому законом порядку, висловлена у рішенні Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 56 про внесення зміни до Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (зі змінами).
Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (зі змінами) не містить поняття "тимчасовий помічник", натомість визначає можливість тимчасового виконання обов’язків додаткового помічника судді особою, яка займає посаду помічника судді на момент звільнення відповідного судді (за яким такий помічник закріплений) з займаної посади у встановленому законом порядку, або припинення повноважень відповідного судді зі здійснення правосуддя. Під поняттям "додатковий помічник" норми Положення розуміють помічника судді, який у випадку припинення повноважень або звільнення з посади відповідного судді, до якого такий помічник судді прикріплений, прикріплюється до іншого судді, в якого вже є призначений раніше помічник судді, за поданням цього судді та заявою помічника. Означене впроваджено з метою вирівнювання додаткового навантаження на суддю та його основного помічника, яке виникає внаслідок появи в суді вакантних посад суддів.
З викладеною позицією Ради суддів України погодився і найвищий орган суддівського самоврядування – XIV позачерговий з’їзд суддів України у своєму рішенні від 15 березня 2017 року (пункт 17).
Листом від 23 вересня 2016 року № 16-6871/16 Державна судова адміністрація України, до повноважень якої, зокрема, належить забезпечення належних умов діяльності судів, вивчення кадрових питань апарату суду, рекомендувала місцевим, апеляційним судам та ТУ ДСА України в якості тимчасового заходу, до моменту зайняття у встановленому чинним законодавством порядку вакантної посади судді, помічникам, які були підзвітні звільненим суддям, тимчасово виконувати обов’язки помічника або додаткового помічника іншого судді в цьому ж суді.
Отже, у разі отримання висновків, в яких органи Контрольно-ревізійної служби України рекомендують звільняти додаткових помічників у зв’язку з неефективним та нераціональним використанням бюджетних коштів, Рада суддів України рекомендує місцевим та апеляційним судам, Державній судовій адміністрації України та її територіальним управлінням оскаржувати такі висновки ревізійних органів у передбаченому чинним законодавством порядку.
Валентина Сімоненко також зазначила, що крім Державної судової адміністрація України та її територіальних управлінь, які відповідно до статей 152, 154 Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів” забезпечують належні умови діяльності судів, відповідно до статті 155 вказаного Закону організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату суду та несе персональну відповідальність за неналежне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу. Тому, у разі неналежного організаційного забезпечення суду, органи суддівського самоврядування повинні ставити перед Вищою радою правосуддя чи іншими органами, які відповідають за кадрову політику у судах, питання про притягнення до відповідальності суб’єкта, на якого, відповідно до вказаного Закону покладено обов’язок забезпечувати належні умови діяльності роботи суду.
Необхідність в призначені помічника судді, як додаткового помічника іншого судді, визначається керівництвом суду з урахуванням обсягу видатків державного бюджету та виходячи з обов’язку кожної судової установи забезпечувати розгляд судових справ у визначені законодавством строки, обов’язком кожного судді прийняти у справі вмотивоване рішення та надати його учасникам судового засідання у строки визначені законом.
Питання звільнення помічників суддів повинно вирішуватися в залежності від зазначених обставин та з огляду на повноваження зборів суддів може бути предметом розгляду на зборах суддів.
Додатково Голова Ради суддів України інформувала керівників територіальних управлінь ДСА України та голів судів, що третього березня 2017 року за результатами розгляду депутатського запиту народного депутата України Олександра Домбровського від 22 грудня 2016 року № 8-806 щодо помічників суддів, оголошеного на засіданні Верховної Ради України 10 лютого 2017 року, Радою суддів України також висловлено позицію щодо необхідності збереження посад помічників та звернуто увагу народного депутата України, що порушене у депутатському запиті питання потребує врегулювання і на законодавчому рівні шляхом внесення змін до чинного законодавства, а саме статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII.
_03_03.png)
