Фото з сайту ВРП
30 травня Вища рада правосуддя переобрала заслуженого юриста України Ігоря Бенедисюка на посаду Голови Ради. Бенедисюка обрали шляхом таємного голосування: свої голоси за нього віддали 17 членів ВРП. Перед цим він з 9 червня 2015 року очолював Вищу раду юстиції і після її реорганізації набув статусу та почав здійснювати повноваження Голови Вищої ради правосуддя.
Зазначимо, І.М. Бенедисюк народився 2 грудня 1965 року в с. Великому Лузі Червоноармійського району Житомирської областi. Освіту він здобував у Військовому інституті Міністерства оборони СРСР за спеціальністю «правознавство», який закінчив у 1991 році.
У 1994 році Ігор Бенедисюк стає суддею військового суду Київського гарнізону, далі працював суддею арбітражного суду Києва та Київського апеляційного господарського суду. У 2003 році Бенедисюка обирають суддею Вищого господарського суду України – безстроково.
І.М. Бенедисюк в інтерв’ю «Українському праву» поділився своїми думками про першочергові завдання у роботі Вищої ради правосуддя, завершення конкурсу до Верховного суду та проблему суддівських кадрів.
Шановний Ігоре Михайловичу, Інформаційне агентство «Українське право» вітає Вас з обранням Головою Вищої ради правосуддя. Проте Ви уже маєте певний досвід роботи на чолі цієї важливої для держави інституції. Вища рада правосуддя працює вже понад 100 днів. Що вдалося зробити її членам на початковому етапі та які першочергові завдання стояли перед Вищою радою правосуддя з початку її діяльності і яким чином вони вирішені?
Після набрання чинності змінами до Конституції України в частині правосуддя та Законом України «Про Вищу раду правосуддя» перед Радою постало багато завдань, пов’язаних з практичною реалізацією положень цих законів. Першочергове завдання – належним чином налагодити роботу Ради для виконання нових конституційних повноважень.
Для забезпечення процедурних аспектів діяльності ми затвердили Регламент Вищої ради правосуддя, розроблений за участі міжнародних та національних експертів.
З моменту свого утворення Вища рада правосуддя відразу приступила до виконання своїх повноважень щодо призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя та надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою та ін.
Значно збільшилось навантаження в роботі у зв’язку з віднесенням до компетенції Вищої ради правосуддя розгляду всіх справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів. У складі Ради утворено три дисциплінарні палати, на засіданнях яких вже розглянуто близько 600 матеріалів щодо суддів.
Новим надзвичайно важливим повноваженням є вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів. На його виконання створено та розміщено на веб-сайті ВРП Реєстр повідомлень суддів про втручання у їхню професійну діяльність. До цього Реєстру вже включено 137 повідомлень від суддів.
Вищою радою правосуддя вже затверджено декілька консультативних висновків щодо законопроектів з питань судоустрою.
Зараз ведеться робота над локальними актами, які регламентують внутрішні процедури ВРП та взаємодію з іншими органами й інституціями системи правосуддя. Так, у співпраці з ВККС України та ДСА України було затверджено Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення), який має сприяти оперативному вирішенню кадрової проблеми в судовій владі.
В Україні наразі гостро стоїть питання нестачі суддівських кадрів – вакантними є майже 2500 посад суддів. В які терміни можна чекати заповнення вакантних місць? Чи всі судді-«п’ятирічки», подання щодо яких перебувають на розгляді у Вищій раді правосуддя, будуть призначені безстроково?
Для внесення подань про призначення суддів-п’ятирічок необхідно провести відповідну перевірку, основою якої є суддівські досьє, що надходять від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Це потребує часу, але у цьому напрямі ведеться інтенсивна робота.
Щодо близько 300 суддів Вища рада правосуддя вже прийняла рішення про внесення Президентові України подання про їх призначення на посади.
Крім того, ВРП почала застосовувати процедуру переведення суддів до іншого суду. Загалом плануємо відрядити близько 500–600 суддів у суди, де виникла критична ситуація кадрового дефіциту.
Крім того, на початку квітня Вищою кваліфікаційною комісією України було оголошено добір кандидатів на посади суддів місцевих судів з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад. 16 травня 2017 року було визначено кінцевим терміном приймання документів від кандидатів на посади суддів. Наступним етапом має бути складення кандидатами, допущеними до участі у доборі, відбіркового іспиту. На другу половину року заплановано проведення конкурсу на посади суддів апеляційних судів.
Зараз активно проходить конкурс до Верховного Суду з трансляцією співбесід. Яке Ваше враження від кандидатів, які бажають зайняти суддівські крісла? Які якості, на Ваш погляд, є визначальними для судді Верховного Суду?
Слід відзначити, що на посади суддів Верховного Суду претендують кандидати з досить різними професійними біографіями, адже участь у конкурсі беруть і судді, і науковці, і адвокати. На мій погляд, представники різних правничих професій зможуть привнести свій корисний вклад у роботу майбутнього Верховного Суду і збагатити судову практику. З іншого боку, після того як Верховний Суд почне працювати, одним з першочергових завдань стане налагодження спільної роботи та ефективної взаємодії такого різноманітного колективу суддів.
Щодо визначальних якостей судді Верховного Суду, то вони визначені у законодавстві – компетентність, професійна етика, доброчесність.
Невдовзі Вища рада правосуддя долучиться до відбору суддів у Верховний Суд. Після співбесід Вища кваліфікаційна комісія суддів передасть до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидатів суддями. За якими критеріями ВРП прийматиме рішення, чи вносити Президенту ту чи іншу кандидатуру для призначення суддею? Чи планує Вища рада правосуддя проводити власні перевірки кандидатів? Що може бути підставою для відмови у призначенні на посаду судді?
Критерії відповідності вимогам до кандидата на посаду судді Верховного Суду та підстави для відмови у призначенні чітко визначені в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачені статтею 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Ними будемо керуватися при розгляді відповідних рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Розуміючи велику відповідальність, яка належатиме Вищій раді правосуддя, у процесі формування нового Верховного Суду, ми вже зараз готуємося до розгляду рекомендацій щодо призначення кандидатів на посади суддів та напрацьовуємо відповідний план дій.
Які Ваші прогнози щодо призначення суддів Верховного Суду, як це анонсувалося раніше?
Згідно з інформацією, що озвучувалась представниками Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, до кінця червня заплановано підготувати та передати Вищій раді правосуддя рекомендації про призначення кандидатів на посади суддів Верховного Суду.
Поки складно робити якість прогнози. Очевидно, що після отримання відповідних матеріалів Вищій раді правосуддя потрібен буде певний час для їх розгляду та ухвалення рішень щодо внесення подань про призначення на посади суддів Верховного Суду. Крім того, певний час займе видання Президентом України указів про призначення на посади судді на підставі відповідних подань ВРП.
У який спосіб буде реорганізовано нинішній Верховний Суд України та Вищі спеціалізовані суди та коли це станеться?
Складно робити точні прогнози щодо строків, адже, як показує практика, не всі фактори та обставини можна передбачити і врахувати.
Як визначено в Законі «Про судоустрій і статус суддів», новий Верховний Суд має бути створений на матеріально-технічній базі Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України. При цьому, з дня початку роботи Верховного Суду, що має бути визначений рішенням його Пленуму, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються.
Наразі однією з перешкод для початку роботи Верховного Суду може стати неприйняття змін до процесуального законодавства.
Чи варто сподіватися на створення Вищого антикорупційного суду вже цьогоріч? Яка Ваша позиція щодо доцільності створення такого суду, адже у суспільстві коментарі з цього питання дуже різняться?
Дійсно позиції щодо доцільності створення Вищого антикорупційного суду розходяться, але варто відзначити, що чинний Закон «Про судоустрій і статус суддів» передбачає створення цього суду. При цьому, встановлено строки на його створення: протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначить спеціальні вимоги до суддів цього суду.
Для того, щоб будь-яка інституція працювала відповідно до мети, для якої її створено, необхідно забезпечити належні механізми її діяльності. Тому до питання створення Вищого антикорупційного суду слід підходити виважено і, перш за все, забезпечити належне законодавче підґрунтя, яке б відповідало міжнародним стандартам у сфері боротьби з корупцією.
Склад Вищої ради правосуддя залишається неповним. З’їзд суддів, який пройшов у березні, обрав лише четверо членів із шести. У який спосіб і коли планується дообрання членів Вищої ради правосуддя чи буде оголошено новий відбір кандидатів на вакантні посади?
Зараз із 21 члена у Вищій раді правосуддя працюють 19 членів, при чому, 18 – на постійній основі. Таким чином, ще два члени Вищої ради правосуддя – не обрані.
Ми сподіваємося, що після оголошеної перерви з’їзд суддів продовжить роботу та завершить розгляд питання про призначення членів ВРП. При цьому, Регламентом Ради суддів передбачено висунення кандидатур на посаду члена ВРП заново. Тому цілком ймовірним є проведення нового відбору кандидатів.
І наостанок, які пріоритетні завдання Вища рада правосуддя буде вирішувати у поточному році?
Зараз ми перебуваємо на тому етапі, коли у Вищої ради правосуддя дуже багато роботи, що необхідна для вирішення усіх питань, які належать до нашої компетенції. Є функції, якими ми займалися раніше і щодо них уже напрацьовано відповідну практику. Є абсолютно нові функції, які були надані Вищій раді правосуддя і для належного виконання яких потрібно виробити відповідну практику.
Наразі найбільш пріоритетним є розгляд матеріалів Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та питань про призначення суддів-п’ятирічок, а також здійснення заходів щодо захисту суддівської незалежності.
Як і раніше, нашим завданням є належне та ефективне виконання усіх завдань та функцій, покладених на Вищу раду правосуддя.
«Українське право» бажає Вам особисто та усьому колективу Вищої ради правосуддя успіхів у виконанні визначених Конституцією завдань і функцій.
_03_03.png)
