flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Нововоронцовський районний суд Херсонської області

ВСУ висловився щодо стажу роботи для кандидатів у судді, — документ

26 липня 2017, 11:21

Особа повинна мати необхідний стаж роботи у галузі права на момент завершення прийому документів для участі у доборі. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №п/800/556/16, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

 

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

12 квітня 2017 року                         м.Київ                         №п/800/556/16

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: ВОЛКОВА О.Ф., ГРИЦІВА М.І., КРИВЕНДИ О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 8 до Вищої ради юстиції, третя особа — Вища кваліфікаційна комісія суддів, про визнання незаконним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року Особа 8 звернулася до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції з позовом до ВРЮ, в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення ВРЮ «Про відмову у внесенні подання Президенту про призначення Особи 8на посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області» від 22.09.2016 №2877/0/15-16; зобов’язати розглянути

рішення ВККС від 15.09.2016 №67/пп-16 про рекомендацію Особи 8 для призначення на посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ВРЮ безпідставно відмовила Особі 8 у внесенні подання Президенту про призначення її на посаду судді, оскільки стаж роботи у галузі права позивачки не відповідав вимогам до кандидата на посаду судді, передбаченим ч.3 ст.127 Конституції та ч.1 ст.65 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VI (чинного на час виникнення спірних відносин).

Крім того, позивачка вказала, що на час прийняття ВККС рішення №67/пп-16 її стаж роботи у галузі права становив 5 років 9 місяців.

ВАС постановою від 23.11.2016 позовні вимоги Особи 8 задовольнив: визнав незаконним та скасував рішення; зобов’язав ВРЮ розглянути рішення №67/пп-16.

Не погоджуючись із зазначеною постановою ВАС з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, ВРЮ просить її скасувати та ухвалити нове рішення — про відмову в задоволенні позову.

ВАС установив таке.

6.11.2012 Особа 8 за допомогою сайту ВККС здійснила попередню реєстрацію як особа, яка претендує на зайняття посади судді.

19.11.2012 позивачка звернулася до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді. Рішенням ВККС від 13.12.2012 №1858/пп-12 позивачку допущено до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) на виявлення рівня загальних теоретичних знань

у галузі права.

25.12.2012 за результатами анонімного тестування ВККС прийняла рішення про визнання позивачки такою, що успішно склала іспит, та направила на проходження спеціальної підготовки до Національної школи суддів.

За наслідками складання кваліфікаційного іспиту та за рішенням ВККС позивачку визнано такою, що склала кваліфікаційний іспит, та зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

Перебуваючи у резерві на заміщення вакантних посад суддів, 1.08.2016 позивачка подала до ВККС заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді Нововолинського міського суду Волинської області, за результатами розгляду якої ВККС прийняла рішення №67/пп-16.

Однак 22.09.2016 секція ВРЮ з питань призначення суддів та звільнення їх з посад прийняла оскаржуване рішення. Підставою для прийняття такого рішення стало порушення, що полягало у відсутності необхідного стажу роботи в галузі права на момент подання документів до ВККС разом із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше.

ВАС, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив із того, що ВККС, розглянувши заяву позивачки та перевіривши всі подані нею документи, у тому числі й ті, що містять відомості про стаж роботи у галузі права, рішенням №1858/пп-12 допустила Особу 8 до добору кандидатів на посаду судді. При цьому даних про те, що Особа 8 намагалася приховати відомості про період стажу роботи у галузі права, судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши

пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ вважає, що заява не підлягає задоволенню з наведених нижче підстав.

Частиною 2 ст.19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

За правилами ч.3 ст.127 Конституції та ч.1 ст.64 закону №2453-VI, на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший від 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як 3 роки, проживає в Україні не менш як 10 років та володіє державною мовою.

При цьому у п.2 ч.4 ст.64 закону №2453-VI зазначено, що стажем роботи у галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.

Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді (ч.3 ст.65 закону №2453-VI).

Відповідно до ч.3 ст.67 цього ж закону до добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи. У разі відмови в допуску ВККС приймає вмотивоване рішення.

Відповідно до рішення №1858/пп-12 Особа 8 подала всі належним чином оформлені та

визначені ч.1 ст.67 закону №2453-VI документи і допущена до добору кандидатів на посаду судді вперше.

На підставі аналізу наведених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ дійшла висновку, що, за змістом ч.3 ст.127 Конституції та ч.1 ст.64 закону №2453-VI, визначальною є наявність або відсутність необхідного стажу.

У справі ВАС установив, що 19.11.2012 Особа 8 звернулася до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді, коли її стаж роботи в галузі права становив 2 роки 11 місяців 15 днів, а рішення про допуск позивача до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складання анонімного тестування (іспиту) на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права ВККС прийняла 13.12.2012, коли її стаж роботи в галузі права становив більш як 3 роки.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ вважає за необхідне врахувати те, що згідно з оголошенням ВККС від 5.12.2012 про проведення добору кандидатів на посаду судді вперше прийом документів мав здійснюватися в період з 12.11 до 6.12.2012 і заявники не мали права самостійно обирати дату та час подання документів, оскільки це питання вирішувалося ВККС на підставі отриманих заявок за попередньою реєстрацією і саме ВККС визначила дату подання документів для Особи 8— 19.11.2012. Попередня реєстрація кандидатів на посаду судді вперше завершилася 6.12.2012, а після 4.12.2012 Особа 8 вже мала трирічний стаж роботи в галузі права після здобуття нею вищої юридичної освіти.

Рекомендацію ж про призначення Особи 8 на

посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області ВККС внесла до ВРЮ 15.09.2016. На цей час Особа 8 мала стаж роботи в галузі права понад 5 років.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ погоджується із висновком ВАС про те, що, подаючи пакет документів, позивач не намагалася приховати чи змінити наведені у поданих документах відомості.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови ВАС від 23.11.2016, а отже, у задоволенні заяви ВРЮ слід відмовити.

Керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, ч.6 ст.1711 та стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ВРЮ відмовити.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.