Особа, яка виявила бажання брати участь у доборі кандидатів на посаду судді, повинна мати стаж роботи в галузі права не менш як три роки на момент подання заяви до ВККС про участь у доборі.
Як повідомляє прес-служба Вищої ради правосуддя, такого висновку дійшов Верховний Суд України, передає «Закон і Бізнес».
Рішенням ВРЮ від 22 вересня 2016 року №2879/0/15-16 було відмовлено у внесенні подання Президентові про призначення Ольги Лукашової на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області вперше, оскільки вона на день подання до ВККС письмової заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді не мала трирічного строку роботи в галузі права.
Вищий адміністративний суд постановою від 28 лютого 2017 року визнав незаконним і скасував рішення ВРЮ та зобов’язав Раду розглянути рішення ВККС від 5 березня 2014 року № 51/пп-14 про рекомендацію О.Лукашової для призначення на посаду судді Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Не погодившись із викладеними у постанові суду висновками, ВРЮ звернулась ВСУ із заявою про її перегляд із підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 КАС.
ВСУ дійшов висновку, що встановлені у частині третій статті 127 Конституції та частині першій статті 64 закону «Про судоустрій і статус суддів» положення про те, що на посаду судді може бути рекомендований громадянин, який поряд з вимогами, визначеними цими нормами, повинен мати (набути) стаж роботи в
галузі права не менш як три роки, означають, що особа, яка вирішила взяти участь у доборі кандидатів на цю посаду, повинна мати зазначений стаж станом на день подання письмової заяви про участь в доборі на посаду судді і документів, визначених цим Законом, в межах оголошеного ВККС проміжку часу для подання заяви, але не пізніше кінцевого (крайнього) терміну їх подання.
Отже, приймаючи рішення про відмову у внесенні подання щодо призначення О.Лукашової на посаду судді вперше через брак необхідного стажу роботи в галузі права станом на час подання письмової заяви про участь у доборі на цю посаду, ВРЮ діяла на підставі правильного застосування положень частини третьої статті 127 Конституції.