Пленум Верховного Суду України підтримав звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції окремих норм Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Про це повідомляється на сайті Суду.
Як зазначають у ВСУ, Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», незважаючи на внесені згідно з указаним Законом № 77-VIII зміни, залишився тим самим законодавчим актом, хоча й містить основні положення в новій редакції та має нову назву. Тому частина восьма статті 36 Закону № 1105-XIV в редакції Закону № 77-VIII допускає поширення норм на невизначений минулий період часу (в тому числі на період з 1999 по 2005 роки), чим, по суті, втручається в сутність відносин державного соціального страхування, скасовуючи «відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їх сімей» як страхову виплату, а також створює новий порядок відшкодування такої шкоди і нового суб’єкта відшкодування. Частина восьма статті 36 Закону № 1105-XIV в редакції Закону № 77-VIII формує її зворотну дію в цілому на невизначений період, що суперечить частині першій статті 8, частині першій статті 19, частинам другій і третій статті 22 та частині першій статті 58 Основного Закону України.
У результаті обговорення учасники Пленуму вирішили підтримати конституційне подання щодо відповідності (конституційності) частини восьмої статті 36 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (з наступними змінами) частині першій статті 8, частині першій статті 19, частинам другій і третій статті 22 та частині першій статті 58 Основного Закону України, а також просили визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в межах місячного строку.
_03_03.png)
