Форми судового провадження: позовне, спрощене, наказне

Нові редакції процесуальних кодексів містять чимало цікавих новинок. Деякі з них є зовсім новими процесуальними інститутами, інші – це вдосконалені конструкції, що діяли раніше. Також це стосується форм господарського, цивільного та адміністративного провадження, які зазнали суттєвих змін.

Основною формою судового провадження у всіх трьох процесах, як і раніше, залишається позовне провадження. В адміністративному процесі така форма є єдиною. Позовне провадження поділяється на загальне та спрощене, що застосовується до окремих категорій спорів, пріоритетом у розгляді яких є швидкість.

Ще одна форма – наказне провадження, запозичене господарським процесом з цивільного, де воно існує з 2004 р. В кодексі адміністративного судочинства наказна форма провадження відсутня, що цілком логічно та обґрунтовано. Характер справ за участю суб’єкта владних повноважень обов’язково передбачає наявність спору щодо законності його рішень, дій чи бездіяльності.

Крім цього, у цивільному процесі існує також окреме провадження, призначене для встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також підтвердження наявності або відсутності неоспорюваних прав, а в господарському процесі можна виділити провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Документи позовного провадження

У новій редакції процесуальних кодексів передбачений чіткий перелік процесуальних документів, що подаються учасниками справи. Ці документи поділяються на заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

До заяв по суті справи належать:

• позовна заява – подається у письмовій формі та повинна відповідати вимогам, встановленим процесуальним законом;
• відзив – подається відповідачем у строк, встановлений судом, який не може бути меншим ніж 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
• відповідь на відзив – подається позивачем з приводу доводів, викладених у відзиві, у строк, встановлений судом;
• заперечення – подається відповідачем з приводу доводів, викладених у відповіді на відзив, у строк, встановлений судом;
• пояснення третьої особи – подається третьою особою з викладенням аргументів на підтримку позову або заперечення проти нього; пояснення подаються у строк, встановлений судом.

До заяв з процесуальних питань належать заяви, клопотання та заперечення, в яких учасники процесу викладають свої вимоги, заперечення, аргументи та пояснення з процесуальних питань. Вперше у новій редакції процесуальних кодексів встановлені загальні вимоги до заяв, клопотань і заперечень, які подаються у письмовій формі. Недодержання цих вимог має наслідком повернення документів без розгляду. В адміністративному процесі заяви з процесуальних питань повертаються без розгляду також у тому випадку, якщо суд визнає їх очевидно безпідставними та необґрунтованими.

Загальне позовне провадження

Цей вид провадження призначений для розгляду всіх справ, які у зв’язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.

Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, а саме:

• подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону;
• вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження);
• підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань. У підготовчому провадженні суд проводить підготовче судове засідання, де розглядає клопотання учасників, вирішує питання залучення третіх осіб, витребування доказів, призначення експертизи, примирення сторін, колегіального розгляду справи та інші процесуальні питання. За результатами підготовчого судового засідання суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору;
• розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті (встановлення явки учасників, оголошення складу суду, роз’яснення учасникам їхніх прав та обов’язків, розгляд клопотань); з’ясування обставин справи та дослідження доказів (вступне слово учасників, питання, дослідження судом доказів, додаткові пояснення учасників); судові дебати (заключне слово учасників, репліки);
• ухвалення судом рішення по суті справи (новою редакцією цивільного і господарського процесуального кодексів передбачена можливість у певних випадках вирішувати питання про судові витрати в окремому судовому засіданні вже після ухвалення рішення по суті).

Спрощене позовне провадження

В порядку спрощеного позовного провадження обов’язково підлягають розглядумалозначні справи (в КАС називаються справами незначної складності), а також справи, що виникають з трудових відносин у цивільному судочинстві. Малозначними в ЦПК та ГПК вважаються справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також нескладні справи, визнані судом малозначними. Не можуть вважатися малозначними справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження (їх перелік встановлений у кодексах), а також справи, в яких ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму.

В КАС України до малозначних віднесено 11 категорій справ (ч. 6 ст. 12), зокрема щодо публічної служби, надання публічної інформації, соціальних виплат, припинення та скасування державної реєстрації, припинення юридичних осіб, в’їзду і виїзду на тимчасово окуповану територію, типові та інші справи, які суд визнає нескладними.

За клопотанням позивача в порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, крім тих, які згідно з приписами кодексів заборонено розглядати у спрощеному проваджені.

Не допускається розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у цивільному процесі сімейних, спадкових спорів, а також спорів з приводу приватизації житлового фонду та якщо ціна позову перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму (ч. 4 ст. 274 ЦПК). У господарському процесі у спрощеному провадженні не можна розглядати справи про банкрутство, щодо монополізму та недобросовісної конкуренції, приватизації, корпоративні спори тощо (ч. 4 ст. 247 ГПК). В адміністративному процесі таких категорій справ чотири: оскарження нормативно-правових актів, примусове відчуження земельної ділянки, про відшкодування шкоди чи стягнення грошових коштів, якщо їх сума не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму (ч. 4 ст. 257 КАС).

Особливості спрощеного позовного провадження:

• скорочені строки подання заяв по суті справи (15 днів для відзиву, 10 днів – для пояснень на відзив, строки подання інших заяв встановлюються судом);
• підготовче засідання не проводиться;
• справа розглядається без повідомлення сторін за наявними матеріалами – суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи;
• за клопотанням сторони справа розглядається у судовому засіданні з викликом сторін, однак суд може відмовити у цьому за наявності одночасно двох умов: предметом позову є стягнення грошової суми у розмірі, який не перевищує 100 прожиткових мінімумів, та характер правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін.
• в адміністративному процесі передбачений розширений перелік підстав для відмови у клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін (ч. 6 ст. 262, ст. 263 КАС). Суд відмовляє у цьому за наявності хоча б однієї умови: характер правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін, або якщо розглядається справа щодо соціальних виплат, відмови у наданні публічної інформації, в’їзду і виїзду на тимчасово окуповану територію, припинення або скасування державної реєстрації припинення юридичних осіб, а також стягнення сум коштів, якщо їх сума не перевищує 100 прожиткових мінімумів.

Спрощене позовне провадження є альтернативою наказного: за всіма категоріями справ наказного провадження позивач, за його бажанням, може звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження.

Наказне провадження

Застосовується у випадках, якщо предметом позову є стягнення грошових сум у незначних розмірах, щодо яких спір відсутній або про такий спір невідомо заявнику (позивачу). У господарському процесі наказне провадження може застосовуватися за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі, якщо сума вимог не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цивільному процесі, крім зазначеної вище категорії справ, усі інші види вимог, за якими можна звертатися за видачею судового наказу, залишилися без змін та перекочували зі ст. 96 попередньої редакції ЦПК.

Порядок скасування судового наказу зазнав суттєвих змін. Насамперед, збільшено строк на подання боржником заяви про скасування судового наказу з 10-ти до 15-ти днів з моменту вручення його копії, а також збільшено з 3-х до 5-ти днів строк, зі спливом якого наказ набуває чинності, якщо від боржника не надійшла заява про його скасування. Крім того, відтепер у заяві про скасування судового наказу боржнику не потрібно посилатися на докази своїх заперечень проти вимог заявника.

Порядок і наслідки розгляду заяви про скасування судового наказу змінені радикально. Раніше така заява розглядалася в судовому засіданні з викликом сторін, за результатами якого суд мав право відмовити у скасуванні наказу, скасувати наказ і роз’яснити заявнику можливість звернутися до суду в порядку позовного провадження або змінити судовий наказ.

Відтепер суд без проведення судового засідання та без виклику сторін зобов’язаний скасувати судовий наказ і роз’яснити заявнику право на звернення до суду в порядку спрощеного позовного провадження, якщо заява про скасування наказу оформлена належним чином та відсутні підстави для її повернення.

Джерело "Юридична Газета"