Із прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу питання поєднання функцій досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності не тільки не розв’язане, а й суттєво ускладнене.
Таку думку висловив завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Микола Погорецький в інтерв’ю виданню «Закон і Бізнес».За його словами, у той час як у західних країнах за допомогою негласних засобів розслідування розкривається понад 85% тяжких та особливо тяжких злочинів і результати більшості таких засобів визнаються доказами (у США, наприклад, до 95% від кількості проведених), результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесі України, на отримання яких витрачається чимало матеріально-технічних, людських, часових, процесуальних ресурсів, лише у 5% випадків визнаються доказами в суді, а в окремих регіонах України — ще менше. При цьому впровадження інституту НС(Р)Д призвело до того, що на практиці необґрунтовано знизилося використання матеріалів ОРД у кримінальному провадженні, зокрема на початковому етапі досудового розслідування.
«Основною причиною неефективного використання результатів негласних розслідувань знову ж таки є те, — сучасна парадигма взаємозв’язку оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування, яка закріплена в чинному законодавстві, потребує докорінних змін. Великими проблемами є завантаженість
слідчих і статистична звітність, що потребують нагального вирішення», – підсумував юрист.
Повністю інтерв’ю Миколи Погорецького читайте у свіжому номері газети «Закон і Бізнес».
Джерело: Закон і Бізнес
_03_03.png)
