14 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув адміністративну справу за позовом громадянки до ГУ МВС України в Харківській області, МВС України про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з 2012 року проходила службу в органах внутрішніх справ. У 2014 році пішла у відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У листопаді 2015 року позивачку, яка все ще перебувала у декретній відпустці, звільнили із займаної посади через скорочення штатів.
Громадянка, вважаючи дії роботодавця незаконними, звернулася із позовом до суду. Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким в позові відмовив.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, залишивши рішення суду першої інстанції, яким скасовано наказ про звільнення та зобов’язано поновити позивачку на посаді, в силі.
Верховний Суд дійшов висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов’язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України чітко встановлено гарантію обмеження звільнення для жінок, які мають дітей віком до трьох років, та передбачено можливість такого звільнення лише у випадку повної ліквідації підприємства й за умови обов'язкового працевлаштування.
У рішенні Верховний Суд також нагадав правову позицію Верховного Суду України з цього приводу, відповідно до якої у разі покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати завдання установи, що ліквідується, включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Постанова Верховного Суду у справі № 820/11570/15.
Джерело: Верховний Суд