04 лютого 2019 року близько 12.40 годин обвинувачений, перебуваючи на території подвір'я по вулиці Рибацька,7 в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс своїй співмешканці - потерпілій один удар кулаком правої руки по обличчю в область лівої щоки, чим завдав останній фізичного болю та не спричинив тілесних ушкоджень.
Тим самим обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України - "умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень".
Під час досудового розслідування 28 лютого 2019 року між потерпілою та підозрюваним, за ініціативою потерпілої, було укладено угоду про примирення.
Відповідно до даної угоди сторони дійшли згоди щодо:
-формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч.1 ст.126 КК України - "умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень";
-істотних для даного кримінального провадження обставин;
-беззастережного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;
-узгодженого покарання, яке повинен нести обвинувачений за ч.1 ст.126 КК України: штраф в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.
В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.473 КПК України, а також зазначені наслідки її невиконання.
Таким чином, зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст.471 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні потерпіла пояснила, що їй цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України. Потерпіла повідомила про добровільність своєї позиції та просить суд затвердити угоду про примирення.
В підготовчому судовому засіданні прокурор Горбач І.О. не заперечувала проти затвердження угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України віднесене до категорії невеликої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення.
Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд вважає, що покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч.1 ст.126 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що помякшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), та обставину, що обтяжує покарання (вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах), а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.
На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Суд ухвалив затвердити угоду про примирення, укладену 28 лютого 2019 року між потерпілою та підозрюваним, в кримінальному провадженні № 12019230160000046.
Визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Призначити покарання за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.
_03_03.png)
