19 вересня 2019 року Горностаївським районним судом Херсонської області задоволено позов про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що згідно рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 січня 2006 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина, в твердій грошовій сумі в розмірі 100 грн., починаючи з 26 грудня 2005 року до досягнення дитиною повноліття. 08 липня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо покращення захисту права дитини на належне утримання", відповідно до якого мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі викладеного позивач просить суд змінити розмір аліментів на утримання неповнолітнього сина з твердої грошової суми в розмірі 100 грн. на 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В підготовчому засіданні позивач підтримала позов.
В підготовчому засіданні відповідач позов визнав та пояснив, що не заперечує проти зміни розміру аліментів, які він сплачує на утримання свого неповнолітнього з твердої грошової суми в розмірі 100 грн. на 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.3 ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В підготовче засідання відповідач подав окрему процесуальну заяву про визнання позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи викладене суд вважає можливим ухвалити рішення в даній цивільній справі за результатами підготовчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 січня 2006 року з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина , в твердій грошовій сумі в розмірі 100 грн., починаючи з 26 грудня 2005 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, позивач має достатньо правових підстав для звернення з позовом про зміну розміру аліментів.
При цьому, в підготовчому засіданні платник аліментів - відповідач не заперечував проти зміни розміру та способу стягнення аліментів на утримання свого неповнолітнього сина.
Враховуючи викладене, а також вимоги розумності та справедливості, суд вважає можливим змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які щомісячно стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина з твердої грошової суми в розмірі 100 грн. на 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.