В середині грудня місяця 2018 року близько 23.00 годин обвинувачений шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях проник в приміщення гаражу, розташованого на огородженій території садиби потерпілого, звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав два алюмінієві бідони об`ємом по 40 літрів за ціною по 350 грн. на суму 700 грн., чим заподіяв потерпілому майнову шкоду на вказану суму.
Тим самим обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками "таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення".
В судовому засіданні обвинувачений винним себе визнав повністю та пояснив, що в середині грудня місяця 2018 року близько 23.00 годин він, зірвавши каменем навісний замок на вхідних дверях, проник в гараж, розташований на огородженій території садиби потерпілого, звідки викрав два алюмінієві бідони об`ємом по 40 літрів, які відніс до себе додому. Через два - три дні він продав викрадені бідони якомусь чоловікові за 200 грн. Отримані гроші витратив на власні потреби. У вчиненому кримінальному правопорушенні щиро кається. Майнову шкоду, заподіяну потерпілому, відшкодував частково.
В судове засідання потерпілий не з`явився з причин, невідомих суду, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся належним чином. Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, вважає можливим розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілого.
Вина обвинуваченого, крім визнання ним своєї провини, підтверджується документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, в яких викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів та обставин кримінального провадження.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками "таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення".
В судовому засіданні достовірно встановлено, що обвинувачений повністю визнав свою провину, правильно розуміє та не оспорює зміст фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд, вислухавши думки учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин даного кримінального провадження. При цьому, суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржити вказані обставини в апеляційному порядку.
Об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, доведена повністю.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та посередню характеристику обвинуваченого за місцем проживання.
Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (потерпілий досяг 62-річного віку).
За таких обставин суд вважає, що обвинувачений повинен нести покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
При цьому, суд роз`яснює положення ст.78 КК України щодо правових наслідків звільнення від відбування покарання з випробуванням: після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за сукупністю вироків.
Згідно ст.100 КПК України речовий доказ: алюмінієвий бідон об`ємом 40 літрів - повернути потерпілому.
Суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 286 грн. (довідка - л/п 62).
Суд визнав обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Призначити обвинуваченому покарання за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі. Згідно ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на один рік.
Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.