У рамках конкурсу до Верховного Суду ГРД перевищує свої повноваження та вимагає цього від Президента України. Внаслідок судової реформи всі політичні інститути втратили можливість впливати на призначення або звільнення суддів. Відтепер звільняти/призначати суддів належить виключно до повноваженьВищої ради правосуддя.
Президент може лише підписати Указ про призначення суддів на посади – він не може повернути його або не підписати. Не потрібно закликати Президента до неправомірних дій.
Якщо члени ГРД вважають, що не впорались із завданням, покладеним на них під час конкурсу, вони мають право вийти зі складу ради та дати можливість працювати іншим експертам.
Такі заяви означають, що експеримент із наділенням громадського органу функціями впливу на результати конкурсу, можливо, є невдалим. Недарма у жодній країні Європи немає громадського органу, який би впливав в адміністративно-владній процедурі на результат оцінювання суддів. У Європі розуміють – не варто плутати піар з повагою до суду. Розпочинаючи судову реформу, будуючи суд з чистого аркуша, не можна зловживати повноваженнями та паплюжити репутацію майбутніх суддів. Така ситуація може призвести до того, що у майбутньому ГРД почне контролювати, які саме рішення виносять судді Верховного Суду.
Громадська рада доброчесності є органом, який має допомагати аналізувати профіль кандидата. Вона не може приймати рішення як остання інстанція та вирішувати, хто доброчесний, а хто ні. ГРД – лише один із інструментів конкурсу.
ВККС за результатами складного публічного конкурсу обрала 120 переможців, Вища рада правосуддя — рекомендувала 111 з них.
Водночас ГРД висуває ультиматум – погодитись з усіма висновками та «прибрати» тих кандидатів, які не подобаються членам Громадської ради. Члени ГРД поводяться так, наче конкурс повністю залежить лише від їх думки, натомість інші чинники – іспит, тести, інтерв’ю, експертна оцінка компетентності не мають значення. Нагадуємо, що ГРД підготувала 146 висновків стосовно кандидатів до Верховного Суду. Лише 30 кандидатів з такими висновками стали переможцями конкурсу, попередньо спростувавши їх аргументацію та продемонструвавши безпідставність висунутих їм звинувачень.
Експерти Ради Європи, Європейського Союзу підготували декілька критичних звітів щодо якості роботи ГРД, натомість представники ГРД повністю ігнорують їх.
Згідно зі звітом, підготовленим спільно з Радою Європи провідними українськими правниками, у 17 випадках ГРД використовувала ненадійні джерела інформації. Щонайменше у 21 випадку ГРД вдалася до переоцінки судових рішень кандидатів, що не входить до повноважень ГРД. У 20 випадках застосовувалась нерелевантна інформація, а у 17 – інформація, яка не є об’єктом перевірки. Також зафіксовано чотири випадки неоднакового підходу до оцінки конкретних фактів та обставин.
У звіті експертів Ради Європи щодо Регламенту ГРД наголошено:
ГРД лише сприяє роботі ВККСУ в питаннях кваліфікаційного оцінювання суддів, але ГРД не може виносити остаточного рішення щодо доброчесності або професійної етики окремого судді;
ГРД може надавати висновок лише щодо професійної етики та доброчесності судді, а не обґрунтованості його/її рішень або дій;
негативний висновок завжди має базуватися лише на перевіреній інформації.
Наголошуємо, Комісія діяла виключно відповідно до методології, затвердженої до початку конкурсу, та оприлюднила відповідні остаточні рішення. Звертаємо увагу, що Рада Європи та міжнародні спостерігачі високо оцінили якість проведення Комісією першого конкурсу до Верховного Суду.
Закликаємо все громадянське суспільство ретельно перевіряти факти.
За інформацією прес-служби ВККСУ
Прес-служба РСУ
_03_03.png)
