Новий Закон від 03.10.17 №2147-VIII вносить зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінює інші правила судочинства. Закон набув чинності з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року), і відповідно, з цього часу відбулися нововведення в здійснення судочинства і зокрема щодо сплати судового збору.
Згідно з Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому Законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Основними змінами щодо сплати судового збору є такі:
Також хочемо звернути Вашу увагу на те, що у п. 18.4 Перехідних положень Розділу 3 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.17 №2147-VIII вказується, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Водночас, абзацом 24, ч. «а», пп. 1, п. 17 Розділу 4 цього ж Закону виключено підпункти 2 і 3, у пункті 4, частини другої, статті 4, Закону України «Про судовий збір», а саме: 2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) за роздрукування технічного запису судового засідання – 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш тексту на папері формату А4.
Крім того, важливими є положення, що засвідчують одночасне підвищення ставок судового збору за оскарження рішень суду і можливість повернути частину сплаченого судового збору у разі мирного врегулювання спору. Тому підвищення розміру ставок судового збору за оскарження судових рішень не обмежує права сторін процесу на таке оскарження, оскільки ставки судового збору не вперше так радикально зростають (згадати хоча б 2015 рік), хоча судових справ на розгляді у судах сьогодні залишається ще значна кількість. До того ж вважається, що, можливо, збільшення розміру судового збору сприятиме розвитку в Україні медіації, посередництва, переговорів, як альтернативних способів вирішення спорів, які, до речі, надзвичайно поширені за кордоном. Також варто зауважити, що рішення у деяких категоріях справ (наприклад, малозначних спорах) взагалі не можна оскаржувати в касаційній інстанції відповідно до Закону (окрім певних винятків), а тому збільшення ставок судового збору їх не стосуватиметься.
Отже, наслідком прийняття змін до Закону стане, зокрема, «забезпечення доступу до правосуддя відповідно до європейських стандартів судочинства» та впровадження нових способів здійснення правосуддя в Україні. Оскільки Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що існування судового збору не обмежує право на доступ до правосуддя, більше того попереджає про подання безпідставних позовів, перевантаження судів. Але при цьому розмір судового збору буде враховувати фінансове становище позивачів та інтереси держави і тим самим, не перешкоджатиме доступу до суду.
Джерело: Прес-служба ВААС